ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" жовтня 2006 р.                                                              Справа №  7/223

За позовом Рівненського транспортного прокурора в інтересах держави, в особі – Фонду держав-   

                         ного майна України від імені якого діє Регіональне відділення по Рівненській

                         області м.Рівне

до відповідача      Консультативно-виробничого торгового

                          приватного підприємства «Вілет»м.Рівне

про розірвання договору оренди та стягнення 7 645 грн. 62 коп.

заборгованості по орендній платі та пені,

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-          Артемяк С.В., представник (довір.№2 від 21.01.2004р.);

від відповідача-      Смачило І.В., адвокат (довір.б/н від 25.10.2006р.);

від прокуратури-    не з’явився.

Представник прокуратури в судове засідання 25 жовтня 2006р. не з’явився, хоч про час та міс-це слухання справи був повідомлений у встановленому порядку.  За клопотанням позивача, в судовому засіданні 25.10.2006р. оголошувалась перерва до 15:00.

Присутні представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено сторонам статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Рівненський транспортний прокурор звернувся в інтересах позивача-Регіональ-ного відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області з позовом до Консультатив-но-виробничого торгового приватного підприємства «Вілет»про розірвання договору оренди та стяг-нення 3 070 грн. 38 коп. заборгованості по орендній платі станом на 28.04.2006р. та 164 грн. 77 коп. пені згідно укладеного договору.

Надалі прокурор двічи уточнював і збільшував розмір позовних вимог, надаючи відповідні заяви.

Так, 12.09.2006р. прокурор збільшив майнові вимоги, просив стягнути 7 045 грн. 58 коп. заборгованості по орендній платі станом на 12.09.2006р. та 600 грн. 04 коп. пені. Суд прийняв заяву до розгляду.(арк.справи 26-32, 35).

Крім того, 16.10.2006р. прокурор подав через канцелярію суду заяву про уточнення і збіль-шення позовних вимог. Прокурор просив залучити ТзОВ “Байкал” в якості третьої особи на стороні позивача та стягнути з відповідача на його користь 4 469 грн. 08 коп. заборгованості по орендній платі. Крім того, збільшено основну вимогу –стягнення до державного бюджету заборгованості з орендної плати станом на 12.10.2006р. в сумі 7 903 грн. 09 коп. та 701 грн. 38 коп. пені. Разом з тим, Прокурор підтримав вимогу про розірвання договору оренди державного майна №144-2004 від 02.02. 2004р. і збільшив вимоги в частині зобов’язання відповідача передати орендоване майно згідно Акту. Ухвалою суду від 18.10.2006р. заяву прийнято до розгляду.(арк.справи 48-53, 74-75).  

Відповідач позову не визнав з підстав, зазначених у відзивах від 17 та 25 жовтня 2006р. Зок-рема, він зазначив, що оскільки - ТзОВ “Байкал” створене не в процесі приватизації державного май-на, тому не має права на передбачені договором оренди 30% орендної плати і заборгованість перед ним відсутня. Крім того, відповідач звернув увагу на укладені ним договори страхування орендова-ного майна, що спростовує твердження позивачів, покладені в основу вимоги про розірвання догово-ру; надав докази внесення узгоджених з позивачем невід’ємних покращень орендованого майна на суму 468 019 грн. 00 коп. і просив суму 8 604 грн. 47 коп. боргу та пені зарахувати в рахунок відшкодування вартості невід’ємних покращень.(арк.справи 59-60, 81-83).

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд  

                                                           ВСТАНОВИВ:

Повноваження відповідача –директора Петріюк О.М. стверджено матеріалами справи.

Регіональне відділення ФДМУ-орендодавець та Консультативно-виробниче торгове приватне під-приємство «Вілет»-орендар 02 лютого 2004р. уклали договір оренди державного майна №144-2004 (надалі в тексті Договір). Згідно п.1.1, 2.1, 3, 5.2, 5.6 Договору, орендодавець зобов’язувався передати, а КВТПП «Вілет»–прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1006 м2, (балансоутримувачем якого є ТзОВ «Байкал»). Приміщення розташовані на 4, 5 та 6-му поверхах будівлі, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Відінська,42-а для провадження підприємницької діяльності у сфері комунальних та побутових послуг. Орендна плата сплачується щомісяця до 12 числа. Сума орендної плати складає 648 грн. 73 коп. за базовий місяць (грудень 2003р.), щомісяця коригується на індекс інфляції за попередній місяць і сплачуєтья в такому порядку: 70% орендної плати сплачується до державного бюджету, а 30% орендної плати на рахунок балансоутримувача; на сплачену несвоєчасно орендну плату нараховується пеня.(пп. 3.1, 3.3, 3.5 Договору). Строк дії договору з 02.02.2004р. по 02.02.2007р. Договір вважається продовженим в разі відсутності письмових заяв про його припинення.(п.10.6 Договору). Дого-вір підписаний представником Регіонального відділення та директором КВТПП «Вілет», скріплений відбитками їх печаток. Договір нотаріально посвідчений 11.02.2004р. приватним нотаріусом Олинець А.М.(арк. справи 5-9, 12).

Сторони внесли до Договору зміни та доповнення шляхом укладення Додаткової угоди 12 грудня 2005р., якою змінено умови сплати орендної плати –відтепер 100% плати сплачується до Державного бюд-жету. Решта умов Договору залишено без змін. Додаткову угоду до Договору підписано керівником Регіо-нального відділення та директором КВТПП «Вілет», скріплено відбитками їх печаток. Договір нотаріально посвідчений 11.02.2004р. приватним нотаріусом Олинець А.М. (арк.справи 56).

Орендодавець-позивач у виконання Договору згідно акту від 16.02.2004р. –передав орендарю-відповідачу нежитлові приміщення загальною площею 1006 м2, які розташовані на на 4, 5 та 6-му поверхах будівлі, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Відінська,42-а.(арк.справи 54).

Станом на 28.04.2006р. за оренду приміщень протягом січня-квітня 2006р. відповідач зобов’язаний був сплатити 13 636 грн. 19 коп., але порушив зобов’язання, про що позивач зазначив у претензії разом з пропозицією погасити борг та сплатити 164 грн. 77 коп. пені, однак відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.(арк. справи 10-11).

На момент розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем-Регіональним відділенням ФДМУ складала 7 903 грн. 09 коп., що відповідач визнав у поданих суду відзивах.

Покликаючись на п.3.5 Договору позивачі в заяві від 16.10.2006р. нарахували пеню за несвоє-часну оплату протягом періоду з 13.03.2004р. –12.10.2006р., сума якої складає 701 грн. 38 коп.(арк. справи 52-53).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задово-ленню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, цивільні права та обов'язки виникають зокрема з дого-ворів та інших правочинів.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’-язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

З огляду на обставини справи вбачається, що позивач-орендодавець та відповідач-орендар уклали договір оренди державного майна, яким визначили розмір і порядок сплати орендної плати, а також термін дії договору оренди. Враховуючи, що відповідач сплачував орендну плату у неповному розмірі, що призвело до утворення заборгованості, - позивач претензією від 28.04.2006р. запропонував розірвати договір та сплатити заборгованість в сумі 3 070 грн. 38 коп., а також 164 грн. 77 коп. пені. Однак, оскільки відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення –прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом про стягнення зазначеної заборгованості.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивіль-них прав та інтересів є відшкодування збитків.

В судовому засіданні 12.09.2006р. прокурор надав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, просив крім стягнення з відповідача 7 045 грн. 38 коп. орендної плати та 600 грн. 04 коп. пені –додатково розірвати Договір з підстав порушення умов розділу “5” Договору в частині страхування орен-дарем орендованого майна на суму не меншу за його балансову вартість, а також через неукладення відпо-відачем договору з балансоутримувачем-ТзОВ “Байкал” про відшкодування його витрат на утримання орендованого майна. Крім того, прокурор зазначив, що Рівненська міська рада 25.01.2006р. скасувала рішення “Про виведення із житлового фонду гуртожитку на вул.Відінській,42-а”.

Проте, з заяви від 12.09.2006р. не вбачається, що її підтримав позивач-Регіональне відділення ФДМУ по Рівненській області.(арк.справи 27-28).

Однак, наступну заяву прокурора про уточнення та збільшення позовних вимог від 16.10.2006р. –позивач підтримав, що приймається судом до уваги. Позивачі просили залучити ТзОВ “Байкал” в якості третьої особи на стороні позивача, стягнути з відповідача на його користь 4 469 грн. 08 коп. заборгованості по орендній платі та стягнути з відповідача 7 903 грн. 09 коп. орендної плати та 701 грн. 38 коп. пені. Крім того, позивачі просили розірвати Договір та зобов’язати відповідача повернути об’єкт оренди по Акту прийому-передачі.(арк.справи 49-50).

Враховуючи вищезазначені обставини, вбачається, що вимога позивача в частині стягнення з в доход державного бюджету заборгованості по орендній платі стверджується Договором, Додатко-вою угодою, Актом прийняття-передачі приміщення і підлягає задоволенню на підставі стст. 526, 549, 759, 762 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

Вбачається, що несплатою 7 903 грн. 09 коп. за користування майном відповідач завдав державі майнових збитків.

Проте з рештою вимог прокурора та позивача погодитись неможливо з наступних мотивів.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно умов розд.3 Договору, орендар-відповідач до 12 числа зобов’язаний сплачувати в доход державного бюджету орендну плату. Матеріалами справи стверджено, що про порушення строку або роз-міру оплати позивачу було відомо кожного 13 числа місяця, починаючи з березня 2004р.

Так, з розрахунку пені, доданого до заяви від 16.10.2006р. вбачається, що обов’язання по сплаті орендної плати в повному розмірі відповідач порушив вже в березні 2004р. і про недоплату орендної плати за лютий 2004р. в сумі 16 грн. 20 коп. –позивачу стало відомо 13 березня 2004р. і з цього моменту виникло право нарахування пені. Разом з тим, як вказувалось вище –пеню нараховано за період 13.03.2004р. –12.10.2006р. наростаючим підсумком, а позов заявлено лише через 1,5 року з моменту прострочення опла-ти за лютий 2004р.

Нарахування пені за наступний період здійснено за перод з 13.04.2004р. по 06.05.2004р., а позов подано через 1 рік і 5 місяців з моменту прострочення оплати за березень 2004р.

Проте, пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за простро-чення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.    

Вбачається, що штрафні санкції позивачем нараховано з порушенням порядку і строку їх нара-хування, який є присічним. Крім того, пеню нараховано на підставі безпідставно завищених та строків нарахування (585, 503 або 365 днів замість 182 днів), що вбачається з розрахунку, який додано до заяви про збільшення позовних вимог від 16.10.2006р.(арк.справи 51-53).

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов’язок вжива-ти необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов’язання, але, у всякому разі –не сприяти їх збільшенню.

Оскільки, вищевказана норма Господарського кодексу встановлює і обмежує строк нарахування штрафних санкцій шестимісячним терміном –на підставі ст.33 ГПК України в частині стягнення 701 грн. 38 коп. пені в позові необхідно відмовити в повному обсязі з мотиву необгрунтованості розміру пені та порушення терміну нарахування штрафних санкцій.

Стаття 26 ГПК України передбачає, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Як вказувалось вище – в заяві про збільшення позовних вимог від 16.10.2006р. позивачі просили суд залучити балансоутримувача-ТзОВ “Байкал” в якості третьої особи на стороні позивача та стягнути з відповідача на його користь 4 469 грн. 08 коп. заборгованості по орендній платі.

Однак, ні вимога про залучення до справи третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, ні вимога стягнення на її користь боргу –не мають правового опертя.

Оскільки ТзОВ “Байкал” до прийняття господарським судом рішення –не подав позову до відпо-відача у порядку, встановленому статтями 26, 54-57 ГПК України –вимоги позивачів про стягнення на його користь 4 469 грн. 08 коп. заборгованості не підлягають задоволенню як безпідставні.

Як вказувалось вище – обгрунтовуючи в заяві про збільшення позовних вимог від 12.09.2006р. (арк.справи 27) вимогу про розірвання Договору, прокурор зазначив як підстави: порушення відповіда-чем умов розділу “5” Договору, яким передбачено страхування орендарем орендованого майна на суму не меншу за його балансову вартість, а також неукладення відповідачем договору з балансоутримува-чем-ТзОВ “Байкал” про відшкодування витрат останнього на утримання орендованого майна.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Проте, ні статтею 26 Законону України “Про оренду державного та комунального майна”, ні пунктом 10.8 Договору –не передбачено таких підстав припинення або дострокового розірвання дого-вору оренди, які навів прокурор в заяві від 12.09.2006р. Крім того, матеріали справи спростовують наведені ним твердження.

Так, Консультативно-виробниче торгове приватне підприємство «Вілет»та Національна акціо-нерна страхова компанія «Оранта»06 вересня 2005р. уклали строком на один рік договір страхування майна, що знаходиться в оренді №191. Об’єктом страхування є приміщення, які знаходяться за адресою: м. Рівне, вул.Відінська,42-а вартістю 383 487 грн. 20 коп. Договір страхування підписаний представ-ником НАСК «Оранта»та директором КВТПП «Вілет», скріплений відбитками їх печаток.

Консультативно-виробниче торгове приватне підприємство «Вілет»та ЗАТ Страхова компанія «Інкомстрах»19 вересня 2006р. уклали строком на один рік договір добровільного страхування майна №0113/РВН-006-007/06. Об’єктом страхування є приміщення, які знаходиться на 4-6 поверхах будівлі за адресою: м.Рівне, вул.Відінська,42-а вартістю 383 487 грн. 20 коп. Договір страхування підписаний представником ЗАТ СК «Інкомстрах»та директором КВТПП «Вілет», скріплений відбитками їх печаток.(арк.справи 62-65).

Крім того, відповідачем подано Акт звірки розрахунків, складений 01.09.2006р. представника-ми КВТПП «Вілет»та ТзОВ «Байкал», з якого вбачається, що заборгованість в розрахунках між ними відсутня.(арк.справи 66, 116).

Разом з тим, скасування Рівненською міською радою 25.01.2006р. власного рішення “Про виве-дення із житлового фонду гуртожитку на вул.Відінській,42-а”, про що зазначив прокурор в заяві від 12.09.2006р. не може впливати на відносини сторін у даній справі, оскільки п.4. ст.38 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відносить до повноважень міської ради звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повно-важення органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Вбачається, що Виконавчий комітет Рівненської міської ради не звертався до суду з позовом про скасування рішення №290 від 09.11.2004р.  

З огляду на вищазазначені обставини –вимогу прокурора про розірвання Договору суд вважає надуманою і необгрунтованою, рівно як і похідну від неї – зобов’язання повернути майно згідно акту.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача проти майнової вимоги та зарахування 8 604 грн. 47 коп. в рахунок вартості невід’ємних покращень, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що вІдповідач звертався з такою пропозицією до позивача і йому було відмовлено в зарахуванні.

Суд не приймає до уваги міркування відповідча щодо сторення ТзОВ “Байкал”, а також подані ним матеріали в підтвердження невід’ємних поліпшень орендованих приміщень, проведених з дозволу орендо-давця, аудиторський висновок та інше (арк.справи 84-115), оскільки ці докази і міркування не мають відношення до предмету спору.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 7 903 грн. 09 коп. боргу. В решті позовних вимог відмовити як безпідставних.

На рахунок відповідача необхідно віднести державне мито та інформаціно-технічну послугу на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

          Керуючись стст. 26, 33, 36, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                               В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Консультативно-виробничого торгового приватного підприємства «Вілет», яке знаходиться в м.Рівне, вул.Замкова,22 в доход державного бюджету України 7 903грн. 09коп. заборго-ваності по орендній платі за період з 12 січня 2006р. по 12 жовтня 2006р. та 102грн. 00коп. держав-ного мита.

3. Стягнути з Консультативно-виробничого торгового приватного підприємства «Вілет»на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” 118грн. 00коп. витрат на інформа-ційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 701 грн. 57 коп. пені в позові відмовити.

5. В частині стягнення 4 407 грн. 28 коп. заборгованості по розрахунках відповідача на ко-ристь ТзОВ “Байкал –в позові відмовити.

6. В частині розірвання договору оренди та зобов’язання повернути майно згідно акту –в позові відмовити.

7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  .