ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
27.06.06 Справа№4/490
Документи за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі, м. Пирятин
до Державного підприємства "Завод Прапор", м. Пирятин
про стягнення 15127 грн. 42 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування та відшкодуванню пільгових пенсій.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: Ступнік С.В., дов. від 12.12.05р.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про про стягнення 15127 грн. 42 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування та відшкодуванню пільгових пенсій.
Представник позивача в судове засіданя не з"явився, про причини неявки суд не повідовив.
Розглянувши матеріади справи, суд встановив,
Відповідач проти позовних вимог заперечує з посиланням на те, що він не являється платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а тому не повинен сплачувати страхові внески понад ті, які він сплачує в складі єдиного податку.
Частиною першою ст. 18 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ref::: передбачено, що розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Проте ці положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у зв’язку з тим, що Верховна Рада України не встановила розміру страхових внесків, як це передбачено частиною першою ст. 18 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
За таких обставин до спірних правовідносин слід застосовувати п. 1 ч. 8 розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яким встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, п. 1 ч. 8 розділу XV „Прикінцеві положення” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”ref::1058-03:: встановлює розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, та не встановлює його для тих страхувальників, які не є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Однак Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”ref::1058-03:: не визначає кола осіб, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, та не змінює порядку їх визначення. Тому визначення осіб, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, повинно здійснюватися на підставі положень Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням положень Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”) та Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”
Відповідач є платником єдиного податку, тобто суб’єктом малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему оподаткування.
Як зазначено у ст. 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” спрощена система оподаткування передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) сплатою єдиного податку. Законом України „Про систему оподаткування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) (п. 17 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування”.
Відповідно до п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що відповідає наведеним положенням ст. 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”.
Таким чином, відповідач не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплату цього збору для нього замінено сплатою єдиного податку (ст. 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”, п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
Відповідно до п. 15 глави XV Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Але Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” не є нормативно-правовим актом, який регулює питання сплати страхових внесків, зокрема, він не встановлює пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. З іншого боку, Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є нормативно-правовим актом, що регулює порядок визначення осіб, які є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також цей Закон не регулює питання застосування спрощеної системи оподаткування.
Отже, Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” не суперечить положенням Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, відповідач не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а тому він не повинен сплачувати страхові внески у розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для відповідних платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
СУДДЯ Гетя Н.Г.