Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа  № 2-а-2504/11

22.02.2012

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2012 року                                                                                м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Терентьєв Г.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області  про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

Встановив :

           20 липня 2011 року ОСОБА_1, звернулася в Миколаївський районний суд Миколаївської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області  про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

 В своєму позові позивачка зазначила, що  відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вона має статус дитини війни, а відповідач, в порушення вимоги цього закону не проводить належних їй, згідно законодавства, виплат з 01 січня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком по 31 грудня 2011 року.

Посилаючись на порушення відповідачем чинного законодавства, просить суд винести рішення, яким відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період: з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2011 року.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27 січня 2012 року позивачу в частині позовних вимог за період 01 січня 2011 року по 23 березня 2011 року включно було відмовлено.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27 січня 2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі, в частині вимог з 24 березня 2011 року.

Відповідно до положень ст.. 183-2 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження без виклику сторін.

Відповідачем не надано письмових заперечень.

Позивачка ОСОБА_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Миколаївському районі Миколаївської області, що підтверджується відміткою на пенсійному посвідченні позивачки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, вважаю, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З наявних письмових доказів по справі вбачається, що позивачеві встановлений статус «Дитина війни»і вона отримує пенсію, нарахування та виплату якої здійснює відповідач.

Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла до 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік»доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання п.7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-6, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до п.6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії проводиться підвищення у розмірі 49,80 грн. Дана постанова набрала чинності 22.07.2011 року. Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року № 2857-VI з наступними змінами.

За таких обставин кінцевою датою перерахунку та виплати щомісячного підвищення пенсій як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, є 22 липня 2011 року.

Судом встановлено, що за період з 24 березня 2011 року по 22.07.2011 року фактично позивачу була нарахована та виплачена відповідачем соціальна надбавка дитині війни у меншому розмірі, ніж встановлено ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" (49,80 грн.), тому, суд приходить до висновку, що відмову відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст.6 вказаного Закону, за зазначений період слід визнати незаконною.

Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд для повного захисту порушених прав позивача відповідно до ст.11 КАС України вважає необхідним зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області  здійснити нарахування та виплату щомісячної надбавки до пенсії позивачу, як особі, що має статус дитини війни, починаючи з 24 березня 2011 року по 22.07.2011 року відповідно до вимог ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Враховуючи викладене в задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки вимоги позивача немайнового та майнового характеру задоволені судом частково, тому, сума судового збору (позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн.), яка повинна бути стягнута на користь позивача, складає 1,70 грн.

На підставі ч.2 ст.3, ст.8, ч.2 ст.19, ст.46, ст.152 Конституції України, ст.ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, Рішення Конституційного Суду України № 20-рп від 26 грудня 2011 року, Постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 року №2017-111, Закону України № 3491-VI від 14.06.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст.4,28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42,47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99-100,184-2, 186, 183-2,256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 24.03.2011 року по 22.07.2011 року.          

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як особі, що має статус дитини війни, з 24.03.2011 року по 22.07.2011 року відповідно до вимог ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійсненних виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копії постанови надіслати сторонам рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до п.8 ч.6 ст. 183-2, абз.2 ч.1 ст.256 КАС України УПФУ в Миколаївському районі Миколаївської області  зобов’язано постанову суду виконати негайно в межах зобов’язань за один місяць.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1,70 грн.

          Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному  порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.      

Суддя           Г. В. Терентьєв

22.02.2012