Справа № 946/6312/24 Провадження № 3/946/22/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до представлених матеріалів 03.08.2024 року о 20 год. 50 хв. в м.Ізмаїлі Одеської області по вул. Свято-Нікольська біля буд. №39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz ML400CDI», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі – ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Притягуваний ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду сповіщений належним чином, у зв`язку з чим суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутність. В попередніх судових засіданнях ОСОБА_1 свою вину не визнавав.

Представник ОСОБА_1 - Дрангой Д.О. в попередніх судових засіданнях пояснював, що 03.08.2024 року ОСОБА_1 не вживав ніяких алкогольних напоїв чи наркотичних засобів. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння з використанням наявного у них технічного засобу, а саме, газоаналізатору, ОСОБА_1 відмовився, оскільки не має довіри до таких технічних пристроїв. У зв`язку із цим ОСОБА_1 озвучив поліцейським своє законне прохання пройти огляд на стан сп`яніння у відповідному медичному закладі. В подальшому він був доставлений до КНП «Ізмаїльська центральна лікарня», де він сподівався здати кров або сечу для проведення аналізу. Проте, медична працівниця повідомила, що такі аналізи він може здати лише якщо заплатить 3000,00 грн., будь-яких документів на підтвердження вартості послуги йому не було надано. Поліцейські повідомили, що дійсно такий аналіз платний, оскільки є підозра, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а безкоштовно це робиться у разі підозри на перебування у стані наркотичного сп`яніння. Оскільки при собі ОСОБА_1 мав лише 2600 грн., його примусили пройти огляд за допомогою газоаналізатору, аналогічному тому, що був у патрульних. Таким чином, фактично він був позбавлений законної альтернативи огляду на стан сп`яніння. Разом із тим, рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 30.12.2022 року №901 затверджено прейскурант платних медичних послуг в КНП «Ізмаїльська міська центральна лікарня». Додаток №17 до вказаного рішення визначає розмір послуги дослідження на вміст алкоголю з використанням біосередовищ на рівні 2426 грн. (збір матеріалу – 182 грн., транспортування – 2244 грн.). Отже, наявної суми грошових коштів у ОСОБА_1 було достатньо для проведення лабораторного дослідження його біологічних зразків, однак, недостовірна інформація, озвучена працівницею медзакладу щодо вартості такої послуги, позбавила його можливості скористатися нею. Також вказав, що поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не роз`яснив йому його прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Це призвело до того, що ОСОБА_1 не зміг скористатися правом на захисника, оскільки не знав, що мав таке право. З відеозапису вбачається, що о 22:52 годині поліцейський завершує складання протоколу, проте, не роз`яснює права та обов`язки ОСОБА_1 , а також разом із іншим поліцейським нарядом, який склав протокол за порушення правил ПДР щодо не включення поворотних вогнів при виконанні повороту, за що він був зупинений мото-патрульними, фактично витратили на ці оформлення ті дві години, за які він мав можливість здати аналіз сечі або крові в іншому ліцензованому медичному закладі поза територією міста Ізмаїл (м.Рені, м.Болград), тому що в м.Ізмаїл в таких обставинах ці аналізи можна здати тільки в КНП «Ізмаїльська міська центральна лікарня» за 3000 грн. замість 2426 грн. З огляду на викладене, просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Вислухавши ОСОБА_1 , його представника, дослідивши наявні докази у сукупності, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад адміністративного правопорушення – наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення слід встановити, які саме з перелічених у частині 1 статті 130 КУпАП України дій були вчиненні.

Відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції (Адольф проти Австрії (Adolf v. Austria), пункт 30).

Першочергова оцінка Європейським судом з прав людини застосовності кримінального аспекту ст. 6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82 - 83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.

В практиці Європейського суду з прав людини перший критерій має відносну значимість, тобто коли внутрішнє державне законодавство класифікує певне правопорушення як кримінальне, цей критерій буде мати вирішальне значення. В іншому випадку Європейський суд з прав людини не приймає до уваги національну класифікацію та вивчає фактичний зміст розглядуваної процедури.

Другий та третій критерії, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Енгель на інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the Netherlands), являються альтернативними та необов`язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст. 6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належить в цілому до «кримінальної» сфери (Озтюрк проти Німеччини (Ozturk v. Germany), пункт 54; Лутц проти Німеччини (Lutz v. Germany), пункт 55).

Після проведення аналізу вказаних вище джерел права, враховуючи види та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, вважаю, що адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП з точки зору Конвенції можна вважати «кримінальним». Тому, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вважаю обґрунтованим застосування в даному випадку положень ст.62 Конституції України, відповідно до ч.3 якої, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 10 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, у редакції станом час вчинення адміністративного правопорушення, передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності). Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп`яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів . За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

По даній справі орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення, повинен надати докази, які доводять, зокрема факт керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Під час судового розгляду справи були досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №851047 від 03.08.2024 року, в якому вказано, що 03.08.2024 року о 20 год. 50 хв. в м.Ізмаїлі Одеської області по вул. Свято-Нікольська біля буд. №39, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі – ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, виявленні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, ОСОБА_1 з результатами огляду не згодний (а. с. 4);

- роздруківки приладу «Алкофор 505», з яких вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений лікарем з використанням спеціального технічного засобу о 22:10, результат огляду – 1.174 ‰ та о 22:27, результат огляду - 1.046 ‰ (а. с. 2, 3);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.082024 року (а. с. 5);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 03.08.2024 року (а.с.6);

- наявний у матеріалах справи відеозапис, що міститься на компакт-диску (а. с. 9).

З приєднаного до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер, з чим ОСОБА_1 не погодився, але виявив бажання проїхати до медичного закладу з метою проходження огляду на стан сп`яніння.

В лікарні ОСОБА_1 повідомляє, що бажає здати сечу або кров, на що медичний працівник відповідає, що може провести огляд ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного приладу, а аналіз крові або сечі буде коштувати 3000,00 грн. Далі, ОСОБА_1 повідомляє, що не буде платити вказану суму, на що медичний працівник вказує, що у такому випадку буде складено Акт про відмову від проходження огляду.

У подальшому, лікарем проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу двічі (о 22:10 годині та о 22:27 годині). Після першого огляду ОСОБА_1 йде на вулицю і чекає коли його запросять повторно пройти огляд. На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 з результатами оглядів не погоджується та бажає пройти огляд на стан сп`яніння шляхом здачі на аналіз крові або сечі.

Таким чином, з наданого відеозапису вбачається, що лікарем проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу двічі (о 22:10 годині та о 22:27 годині), результати тестів о 22:10 годині – 1.174 ‰, о 22:27 годині - 1.046 ‰. Однак, лабораторне дослідження в зв`язку з незгодою ОСОБА_1 з результатами показів приладу проведено не було, як визначено Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

В акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що ОСОБА_1 з результатами огляду не згодний (а. с. 4);

Виходячи з вищевказаних встановлених по справі обставин про те, що ОСОБА_1 пройшов двічі огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів («Алкофор 505»), хоч це не передбачено законодавством. З результатами оглядів ОСОБА_1 не погодився, просив провести лабораторне дослідження крові та сечі у медичному закладі. Виходячи з вищевказаних положень діючого законодавства про проведення огляду у медичному закладі не тільки за допомогою спеціальних технічних засобів, а й з дослідженням біологічного середовища, чого не було забезпечено, суд вважає, що відсутні підстави вважати огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння таким, що проведений без порушення порядку проведення огляду.

Як зазначено вище, відповідно до положень ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Крім того, з відеозапису доданого до матеріалів справи, працівниками поліції не роз`яснені права ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Пунктом 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376 передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 є недоведеною поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеним.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що Конституцією України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, керуючись ст. 245 КУпАП, згідно якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є - своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, апеляційний суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.130, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:        Т.П.Пащенко