ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"16" жовтня 2006 р. |
Справа № 26/405-06-8909А |
За позовом : відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області
до відповідача : суб*єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
про стягнення 1322,42 грн. страхових внесків та 270,89 грн. пені
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Гапеєнко М.В. за довіреністю;
від відповідача : СПД ОСОБА_1;
Суть спору : заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків до виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі страхових внесків в розмірі 1322,42 грн. та пені в сумі 270,89 грн. за період з 1.01.2003 р. по 31.03.2006 р.
Представник позивача вимоги підтримує.
Відповідач вимоги не визнає повністю, заперечення на відзив не надав.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»( далі - Закон ) страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Згідно статті 7 Закону № 1105 роботодавцем відповідно до цього Закону вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.
Відповідно до статті 10 вказаного Закону відповідач зареєстрований у якості страхувальника за НОМЕР_1.
Таким чином, відповідач є страхувальником по страхуванню від нещасного випадку на виробництві та перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області. ( далі - Фонду)
Статтею 45 Закону № 1105 передбачено, що роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
Відповідно до вимог статті 47 цього Закону страхови тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, та встановлюються законом.
Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).
Статтею 2 Закону України 22.01.2001 р. «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 2272 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2980-III від 17.01.2002 р., відповідачеві встановлений страховий тариф у розмір 1,56 % від фактичних витрат на оплату парці найманих працівників.
Відповідно до частини 2 статті 52 вказаного Закону за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законодавством.
Згідно ст., 47 цього ж Закону відповідач повинен сплачувати страхові внески згідно страхового тарифу у розмірі 1,56% від фактичних витрат на оплату парці найманих працівників у порядку та строки вказані страховиком, а саме : страхових внесків в сумі 1322,42 грн., але всупереч вимогам вказаного Закону не сплатив їх за вказаний, про що складений акт НОМЕР_2. За несвоєчасну сплату вказаних внесків відповідачеві нараховано пені в сумі 270,89 грн.
Пунктом 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року N 12, із змінами, внесеними згідно з Постановами Фонду соцстраху від нещасних випадків N 26 від 06.07.2005р. (далі - Інструкція) передбачено, що страхові внески сплачуються - страхувальниками - роботодавцями - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Пунктом 4.13 Інструкції передбачено, що нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
Згідно пункту 4.9 інструкції, із змінами, У разі, коли робочий орган виконавчої дирекції Фонду не отримує відомості, необхідні для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва, або отримує їх несвоєчасно і не в повному обсязі, робочий орган виконавчої дирекції Фонду відносить страхувальника до класу професійного ризику виробництва за власною оцінкою.
Згідно п.8.1 цієї ж Інструкції, із змінами, робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.
Пунктом 8.5 Інструкції передбачено, що за результатами перевірки складається акт у трьох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один з примірників акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника.
В акті зазначаються: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені і суми витрат, які приймаються до заліку за рахунок внесків чи підлягають виплаті застрахованим особам додатково.
За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписують акт із зауваженнями у письмовій формі, що подаються для розгляду в установленому порядку органу, який проводив перевірку.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що вказаний акт складений без його відома та участі, тому він не може бути дійсним. Ці заперечення суд до уваги не приймає, оскільки зазначений вище Закон та Інструкція не містить будь-яких зауважень щодо приведених відповідачем обставин.
Згідно вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи вищевикладені докази у сукупності суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки базуються на законі.
Керуючись частинами 1-3 статті 160, статтями 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов - задовольнити.
Стягнути з суб*єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний НОМЕР_3) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професіональних захворювань України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області ( 68612, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградська, 98; р/р 37171400900214, МФО 828011, ЗКПО 25933046, УДК у Одеській області, м. Одеса) -суму страхових внесків в розмірі 1322,42 грн. та 270,89 грн. пені.
Постанова може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Никифорчук М.І.