ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12:30 год. м.Одеса
"16" жовтня 2006 р. | Справа № 28/423-06-10373А |
За позовом Мале приватне підприємство "КРУЇЗ";
до відповідача Білгород-Дністровська митниця
про заборону вчиняти певні дії
Суддя Гуляк Г.І.
при секретарі Бандиш Г.І.
Представники:
Від позивача: Фірсов Д.О. - за дорученням;
Від відповідача: Бурдюжа В.А. - за дорученням;
Суть спору: Мале приватне підприємство „Круїз” звернулося до господарського суду Одеської області із адміністративним позовом до Білгород-Дністровської митниці про зобов’язання відповідача повернути у власність МПП „Круїз” (код ЄДРПОУ 21600075) м’ясну продукцію (свинина) загальною вагою 32932,00 кг., що знаходиться на відповідальному зберіганні ПП „Спеціалізоване Підприємство Сервіс-Юст” (код ЄДРПОУ 33311418) на підставі Акта про передачу товарів (продуктів) на відповідальне зберігання від 15.06.2006р.
Представник позивача позовну заяву підтримує, на заявлених вимогах наполягає.
Представник відповідача проти позову заперечує, у судовому засіданні від 16.10.2006р. зауважив на обставини за якими Білгород-Дністровська митниця не визнає позов МПП „Круїз”.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у справі, суд встановив:
14 травня 2006 року в с. Прибережне, відповідачем був затриманий автомобіль, завантажений м’ясною продукцією (свинина) загальною вагою 32932,00 кг., яку відповідач вилучив та передав на відповідальне зберігання ПП „Спеціалізоване Підприємство Сервіс-Юст” (код ЄДРПОУ 33311418) за актом передачі товарів (продуктів) на відповідальне зберігання від 15.06.2006р.
Підставою для вилучення вказаної м’ясної продукції стало те, що у позивача відсутні всі необхідні документи, а м’ясна продукція раніше була ввезена на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Позивач вважає, що такі дії відповідача є неправомірними так як, на м’ясну продукцію, яку відповідачем було вилучено та передано на відповідальне зберігання було видано ветеринарне свідоцтво АЗ-10 № 348253 від 12.05.2006р., яка перевозилась на виконання договору зберігання та промислової переробки від 03.01.2006р. тобто на незаборонених законом підставах.
Також, позивач вказує, що м’ясна продукція була виявлена співробітниками Білгород-Дністровської митниці за зони здійснення митного контролю –с. Прибережне, а доказів стосовно того, що був факт контрабандного переміщення вантажу чи доказів, що існує заборона на ввезення вказаної м’ясної продукції на територію України взагалі не існує, а відповідно вона не є об’єктом порушення митних правил згідно ст. 377 Митного кодексу України.
За таких обставин, позивач вважає, що Білгород-Дністровською митницею в супереч ст. 41 Конституції України, ст. 321, 319, 320 ЦК України та ст. 4 Закону України „Про власність” було порушено його право власності на м’ясну продукцію (свинина) загальною вагою 32932,00 кг.
Представник відповідача, вважає що дії Білгород-Дністровської митниці з вилучення м’ясної продукції (свинина) загальною вагою 32932,00 кг., з передачею на відповідальне зберігання ПП „Спеціалізоване Підприємство Сервіс-Юст” (код ЄДРПОУ 33311418) за актом передачі товарів (продуктів) на відповідальне зберігання від 15.06.2006р. є правомірними, не містять порушень діючого законодавства України у тому числі ст. 41 Конституції України, ст. 321, 319, 320 ЦК України та ст. 4 Закону України „Про власність”, так як, на м’ясну продукцію при огляді автомобіля в якому перевозилася м’ясна продукція, згідно маркування на тарі виробництва Бразилії, представникам митниці не було надано будь-яких товаросупровідних документів.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги МПП „Круїз” підлягають задоволенню з наступних підстав:
Так, з оглянутих в судовому засіданні та представлених господарському суду документах вбачається, що на вказану м’ясну продукцію є ветеринарне свідоцтво АЗ-10 № 348253 від 12.05.2006р. Тобто, м’ясна продукція відповідає встановленим нормам та вимогам і допущена відповідним органом до перевезення із м. Білгород-Дністровськ до м. Горлівка Донецької області, що також свідчить по факт не ввезення м’ясної продукції позивачем із Бразилії (місце виготовлення), а свідчить про перевезення позивачем м’ясної продукції безпосередньо по території України із м. Білгород-Дністровськ до м. Горлівка Донецької області з наступним затриманням та вилученням м’ясної продукції відповідачем поза зони здійснення митного контролю –с. Прибережне, при цьому, м’ясна продукція перевозилась на виконання договору зберігання та промислової переробки від 03.01.2006р.
Також, на ввезення м’ясної продукції із Бразилії встановлена заборона на її ввезення. Однак, заборона діє не на всю територію Бразилії, що підтверджується наданим позивачем листом від 27.03.2006р. із додатком від 13.09.2005р. № 15-2/3127. Проте, доказів, які б свідчили, що м’ясна продукція вироблена у штатах Бразилії на які встановлено заборону щодо ввезення м’ясної продукції господарському суду не надано.
Вказані обставини та матеріали справи безпосередньо свідчать про відсутність факту порушень позивачем також і ст. 377 Митного кодексу України.
Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Вилучення відповідачем м’ясної продукції, що є власністю позивача, без достатніх правових підстав є порушенням ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України і як наслідок порушення ст. ст. 319, 320 ЦК України, ст. 4 Закону України „Про власність”.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 377 Митного кодексу України передбачає певні обставини за якими можливе вилучення товару, майна у власника але господарському суду таких доказів надано не було.
Згідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти будь-яку постанову яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов’язання відповідача вчинити певні дії.
За таких обставин, МПП „Круїз” правомірно вимагає задоволення своїх позовних вимог, вимога позивача є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та підлягає задоволенню.
Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Малого приватного підприємства „Круїз” задовольнити повністю.
2. Зобов’язати Білгород-Дністровську митницю і ПП „Спеціалізоване Підприємство Сервіс-Юст” (код ЄДРПОУ 33311418) повернути у власність МПП „Круїз” (код ЄДРПОУ 21600075) м’ясну продукцію (свинина) загальною вагою 32932,00 кг., що знаходиться на відповідальному зберіганні ПП „Спеціалізоване Підприємство Сервіс-Юст” (код ЄДРПОУ 33311418) на підставі акта про передачу товарів (продуктів) на відповідальне зберігання від 15.06.2006р.
Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Гуляк Г.І.