ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р. Справа № 47708/11

          Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді – Дяковича В.П.,

суддів – Рибачука А.І., Яворського І.О.,

           за участю секретаря судового засідання – Дембіцької Х.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу військової частини А 0742 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2007 року у справі № 2а-71/07/0909 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0742  про стягнення грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини А 0742, яким просив стягнути на його користь з військової частини А 0742 заборгованість з виплати грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення з врахуванням компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 12 317 гривень 40 коп. за період з 11.03.2000 року до 10.06.2005 року(по день звільнення з військової служби).

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2007 року позов задоволено повністю: зобов’язано стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення з врахуванням компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 12 317,40 грн.; в дохід держави – 123,17 грн. судового збору та 30 грн. витрат за інформаційно- технічне забезпечення. Постанова мотивована тим, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державною права на їх соціальний захист та членів їх сімей. У відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше місяців виплати доходів і така компенсація виплачується з 01.01.2001 року, а оскільки заборгованість створилася з вини відповідача, то підлягає компенсації у відповідності до чинного законодавства.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач військова частина А 0742, вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 29.03.2002 року №426, якою затверджено нові норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України, постанова Кабінетом Міністрів України від 12.03.1996 року втратила чинність. Відповідно до переліку норм забезпечення продовольчими пайками, які визначені додатком №1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426 норма №7 продовольчого забезпечення «Пайок для видачі на руки генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманом, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом у Збройних Силах України, Прикордонних військах, Національній гвардії, Службі безпеки, Цивільній обороні» була вилучена. Таким чином, з моменту набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №426 припинилось правове регулювання відносин стосовно забезпечення військовослужбовців продовольчим забезпеченням за колишньою (в редакції постанови КМУ від 12.03.2002 року №316) нормою №7, а у позивача - відпала правова підстава для одержання продовольчого пайка як в натуральному вигляді, так і у вигляді грошової компенсації. Крім того, відповідно до Закону України «Про оборону» фінансування витрат на утримання Збройних Сил України, в тому числі видатків на грошову компенсацію за не виданий продовольчий пайок, здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України в кошторисі Міністерства оборони України. Законами України «Про Державний бюджет України на 2001-2007 роки» витрати на придбання продуктів харчування за нормою №7 або компенсації замість них не були передбачені, тому Міністерству Оборони України з Державного бюджету кошти на вказані цілі не виділялись, а відтак - були відсутні і фактичні можливості виплати грошової компенсації за відповідний період.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14. 04. 1989 року проходив військову службу в Збройних Силах і в цей час знаходився на продовольчому та фінансовому забезпеченні у військових частинах А-1501 та А-1858. Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 16.05.2005 року № 141 його звільнено з військової служби в запас у зв'язку з скороченням штатів. Наказом командира військової частини А-1858 від 10. 06. 2005 року № 130 його виключено з списків особового складу частини. Правонаступником військової частини А1858 відповідно до наказу командира повітряного командування «Захід» від 24. 03. 2006 року № 105 визначено військову частину А 0742, яка і є відповідачем по справі.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.

Норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації були визначені постановами Кабінету Міністрів України N 316 від 12 березня 1996 року, N 426 від 29 березня 2002 року.

Проте Законом України "Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року N 1459-III дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них призупинено.

      Зазначена вище стаття продовжує діяти і на теперішній час. З огляду на цю обставину правових підстав для здійснення виплати грошової компенсації замість продовольчого пайка на теперішній час немає.

       Суд першої інстанції, постановляючи рішення у даній справі , не врахував дані обставини, а відтак прийняв неправильне рішення, а тому колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини А 0742 задовольнити.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2007 року у справі № 2а-71/07/0909 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0742 про стягнення грошової компенсації взамін продовольчого забезпечення – скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

ГОЛОВУЮЧИЙ                              В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ                                                                                          А.І. РИБАЧУК

                                                                                                    І.О. ЯВОРСЬКИЙ