ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р.                                                                                  Справа № 49005/11

           Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді:                                               Ліщинського А.М.,

суддів:                                                             Улицького В.З., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання:                     Курдоби Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

                                                           В С Т А Н О В И Л А:

11.02.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.02.2011 року №0000082304/3970.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за результатами проведеної відповідачем позапланової документальної перевірки з питань підтвердження достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, складено Акт №3264/23-4/25382784 від 29.12.2010 року. Вказує, що перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення вимог пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, за жовтень 2010 року в сумі 809420,00 грн. Зазначає, що на підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 03.02.2011року винесено податкове повідомлення- рішення №0000082304/3970, яким йому зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 809420,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 202355,00 грн. Зазначає, що він сформував податковий кредит на підставі господарських операцій підтверджених первинними документами, які надавались відповідачу на час проведення перевірки, зокрема договорами, видатковими та податковими накладними, доказами оплати товару.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова від 03.02.2011 року №0000082304/3970.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивачем в порушення Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року, в графі 2 поданої податковому органу довідки про суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеним після бюджетного відшкодування, не вказано звітний період в якому виникла сума залишку від'ємного значення, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг). Вказує, що з урахуванням допущеного позивачем порушення вважає, що платником податків безпідставно завищено в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року суму від'ємного значення в розмірі 809420,00 грн.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Карпин Я.С. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно на підставі пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено в 26 рядку податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року суму залишку від'ємного значення з попереднього звітного періоду в розмірі 809 420 грн.. яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідачем не підтверджено жодними доказами його позиції щодо завищення позивачем суми від'ємного значення, задекларованої у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, тому оскаржуване рішення відповідача не відповідає нормам Закону України «Про податок на додану вартість», винесено не обгрунтовано та підлягає скасуванню.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що в період з 20 по 24 грудня 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на підставі направлення №1039 від 20 грудня 2010 року проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань підтвердження достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за результатами якої складено Акт №3264/23-4/25382784 від 29 грудня 2010 року.

Як вбачається з висновків вище наведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог пп.7.7.1. пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення останнім залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, за жовтень 2010 року в сумі 809 420 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 03 лютого 2011 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000082304/3970 яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 809 420 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 202 355 грн.

Підпунктом 7.4 п.7 та пунктом 8 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» визначено. що документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. У разі коли платник податку на додану вартість не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, а також коли контролюючий орган за результатами проведеної ним перевірки визначає суму заниження податкового зобов'язання і завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту чи суми бюджетного відшкодування), задекларованого платником у податковій звітності з податку на додану вартість, такий платник податку несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

         Згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

        При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

         При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

           Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

              Правовий аналіз підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дозволяє зробити висновок, що законодавцем для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню обумовлено лише одне обмеження: така сума має дорівнювати сплаті ПДВ постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Як вбачається з податкової декларації по податку на додану вартість за вересень 2010 року, поданої позивачем до податкового органу, сума від'ємного значення, що вирахувана шляхом встановлення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, становить 809 420 грн.

Згідно декларації по податку на додану вартість за жовтень 2010 року, поданої позивачем до податкового органу, сума залишку від'ємного значення (згідно декларації за вересень 2010 року), яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, становить 809 420 грн.

Позивачем на підтвердження правомірності формування ним суми податкового кредиту за вересень 2010 року долучено до матеріалів справи відповідні податкові накладні, митні декларації, фіскальні чеки про оплату отриманої продукції та реєстр отриманих і виданих податкових накладних за вересень 2010 року. А відтак, позивачем підтверджена первинними документами зазначена в декларації з ПДВ за вересень 2010 року сума податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що відповідачем не оспорюється правильність визначення в декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року суми від'ємного значення в розмірі 809 420 грн., а відтак і не заперечується те, що вказана сума відповідає різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки положення пункту "б" підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені  в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

                                                               У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі №2а-1589/11 – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 28.02.2012 року.

          Головуючий суддя          А.М.Ліщинський

          Судді          В.З.Улицький

          Р.М.Шавель