АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-243/12Головуючий у 1-й інстанції Іванчук В.М.
Категорія -51Доповідач - Жолудько Л.Д.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Жолудько Л.Д.
суддів - Кузьми Р. М., Костів О. З.,
при секретарі - Семяоніді В.А.
з участю представника ДП “Ковалівський спиртовий завод” Тиліщака І.М., ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства “Ковалівський спиртовий завод” на рішення Монастириського районного суду від 09 грудня 2011 року та на додаткове рішення Монастириського районного суду від 10 січня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства “Ковалівський спиртовий завод” про скасування наказів та про поновлення на роботі,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Державного підприємства “Ковалівський спиртовий завод” про скасування наказів та про поновлення на роботі.
Рішенням Монастириського районного суду від 09 грудня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано наказ №81 від 18.08.2011 року.
Скасовано наказ №69-к від 18.08.2011 року про звільнення ОСОБА_2
Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного економіста Державного підприємства “Ковалівський спиртовий завод”.
Стягнено з ДП “Ковалівський спиртовий завод” 1000 грн. моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Додатковим рішенням Монастириського районного суду від 10 січня 2012 року стягнено на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 серпня 2011 року по 09 грудня 2011 року в сумі 7677 грн. 89 коп. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів, допустивши негайне виконання рішення на суму 2030, 93 грн., з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
В апеляційних скаргах ДП “Ковалівський спиртовий завод” просить рішення суду скасуватита ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в позові.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно та необ'єктивно з'ясовано усі обставини справи. Доводи, наведені під час судового засідання стосовно законності наказів за №№ 69-к та 81 від 18.08.2011 року, не взяті судом до уваги. Крім того, вказує, що позивачкою без поважних причин пропущено строк позовної давності.
У судовому засіданні представник ДП “Ковалівський спиртовий завод” підтримав свою апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній, просить її задовольнити.
ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнала і пояснила, що судом було повно і об’єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення. Зазначила, що вона понад 33 роки бездоганно працювала на заводі. З приходом нового керівництва її почали переслідувати, з порушенням вимог закону звільнили її з ініціативи адміністрації за проступки, яких вона не вчиняла, чим спричинили їй великі моральні страждання.
Судом установлено, що позивачка ОСОБА_2 02.08.1978 року була прийнята робочою Ш-го розряду на Ковалівський спиртзавод, де працювала на різних посадах.
З 01.09.1993 року по 18.09.2008 р. та з 19.06.2009 року вона займала посаду головного економіста.
Наказом за № 18 від 11.04.2011 року за неналежне виконання своїх посадових обов'язків (за неведення та ненадання табелю обліку робочого часу за квітень 2011 року) відповідно до ст. 147 КЗпП УкраїниОСОБА_2 оголошено догану.
Наказом за № 81 від 18.08.2011 року за неналежне виконання своїх посадових обов'язків ( прогул без поважних причин) відповідно до ст. 147 КЗпП України ОСОБА_2 оголошено догану.
Наказом за № 69-К від 18.08.2011 року позивачку було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на головного економіста посадовою інструкцією і правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до наказів за № 18 від 11.04.2011 року та за № 81 від 18.08.2011 року (ст.40 п.3 КЗпП України).
До застосування дисциплінарних стягнень від 18.08.2011 р. письмові пояснення від позивачки не відбирались.
На адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом за вихідним № 229 від 18.08.2011 р. було направлено повідомлення про її звільнення з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України з проханням з’явитися на підприємство для ознайомлення з наказом про звільнення та одержання розрахункових коштів.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційну скаргу ДП “Ковалівський спиртовий завод”слід відхилити.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем був порушений порядок застосування дисциплінарного стягнення до позивачки ОСОБА_2 на підставі наказу за № 81 від 18.08.2011 року про оголошення їй догани, що є підставою для скасування такого наказу. Крім того, одне й те ж порушення стало підставою для застосування кількох видів стягнень ( догани та звільнення з роботи). При обранні такого виду стягнення як звільнення з роботи, відповідачем не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну ним шкоду і попередню роботу працівника.
Колегія суддів вважає,що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і встановленим обставинам справи.
Згідно з вимогами ст.40, ч.1, п.3 КзпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з’ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за ст.40 п.3 КЗпП, чи додержано власником або уповноваженим ним органомпередбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень ( п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів”).
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Виходячи із установлених обставин і наведених вимог закону, суд підставно визнав незаконними накази за №№ 69-К та 81 від 18.08.2011 року, оскільки цими наказами було застосовано до позивачки за одне й те ж порушення трудової дисципліни два види дисциплінарних стягнень, а самі накази видані з порушенням вимог ст. 149 КЗпП України: без витребування від порушника трудової дисципліни письмових пояснень до застосування дисциплінарних стягнень.
При задоволенні позову про поновлення позивачки на роботі судом було мотивовано враховано, що при обранні такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з роботи відповідачем усупереч вимогам ст. 149,ч.3 КЗпП України не було враховано, що проступок за який до позивачки 11.04.2011 року було застосовано дисциплінарне стягнення, був незначним, що ОСОБА_2 понад тридцять років працює на ДП “ Ковалівський спиртзавод”.
Таким чином, колегія вважає законним та обґрунтованим висновок суду про часткове задоволення позову про поновлення на роботі та скасування наказів про застосування дисциплінарних стягнень.
Колегія не приймає до уваги доводи апелянта про пропуск позивачкою строку позовної давності, оскільки за змістом ст.256 ЦК України позовна давність до вимог про захист прав особи, що випливає із трудових відносин, не поширюється.
Згідно з вимогами ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення- в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Судом установлено, що копію наказу про звільнення ОСОБА_2 одержала 17.10.2011 року. Позов до суду про поновлення на роботі подала 27.10.2011 року, тобто в установлений для даної категорії справ місячний строк з дня вручення наказу про звільнення. Не пропущений позивачкою також і тримісячний строк звернення до суду із позовом про оскарження наказу за № 81 від 18.08.2011 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
У відповідності до статті 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику власником або уповноваженим ним органом провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Виходячи з наведеного і присуджуючи відшкодування позивачці моральної шкоди в розмірі 1000 грн., суд підставно дійшов до висновку, що незаконним звільненням її з роботи було порушено законні права ОСОБА_2, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,ч.1,п.1; 308; 313; 314; 315; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційні скарги ДП “Ковалівський спиртовий завод” відхилити.
Рішення Монастириського районного суду від 09 грудня 2011 року і додаткове рішення цього ж суду від 10 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Д. Жолудько