ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2006 р.
12 год. 30 хвил. Справа № АС-27/699-06
вх. № 12487/1-27
Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.
представників сторін :
позивача – Крашеніннікова В.В. – представника (за дорученням)
відповідача – Кукленко О.С., Ситник С.М., Оришич В.В. - представників (за дорученням)
по справі за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Харківській області, м.Харків
до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків м. Харків
про визнання нечинним повідомлення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить податкове повідомлення – рішення №0000740825/0 від 29.09.2006 р. визнати нечинним, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що штрафні (фінансові) санкції йому нараховані невірно, оскільки вони складають 70,04% від суми донарахованого податкового зобов’язання, тоді як відповідно до положень п.17.1.3 п.17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, розмір санкцій не може перевищувати 50% суми недоплати (заниження податкового зобов’язання).
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на матеріали перевірки. Представники відповідача вказують, що перевірку проведено у відповідності до приписів діючого законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на фактичних даних діяльності позивача. Представники відповідача зазначають, що оскаржене податкове повідомлення-рішення також цілком відповідає вимогам законодавства України, у зв'язку з чим прохають в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що по результатам документальної перевірки позивача (акт перевірки № 1684/49-0/08597026 від 25.09.2006р.), відповідачем було ухвалене податкове повідомлення-рішення №0000740825/0 від 29.09.2006 р. Цим рішенням позивачу було нараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 7496 грн. та застосовані фінансові санкції на підставі п п.17.1.3 п.17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в сумі 5250 грн.
Представники відповідача вказують, що перевіркою було встановлено наявність у позивача недоплати по зобов’язаннях з податку на прибуток в 4 кварталі 2003р. в сумі 1600 грн., наявність переплати з цих зобов’язань в 2004 році в загальній сумі 1700 грн., наявність недоплати за 1-3 квартали 2005р. в сумі 8900 грн. та переплати за 4 квартал 2005р. в сумі 400 грн., наявність переплати за 1-2 квартали 2006 року в сумі 904 грн. Відповідач стверджує, що він правомірно нарахував санкції по періодах по всіх випадках наявності неоплати, а суму основного зобов’язання в оскаржуваному рішенні нарахував вже враховуючи переплачені суми.
В обґрунтування правомірності цих дій відповідач посилається на п. 6.1.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110. Відповідно до цього підпункту штрафні санкції, визначені підпунктами 6.1.1 - 6.1.6 та 6.1.9 цього пункту (тобто і ті, що застосовуються на підставі п.17.1.3. вищевказаного Закону), застосовуються незалежно від стану розрахунку платника податків з бюджетами, існування податкового боргу чи переплати платника податків за податками (зборами, обов'язковими платежами).
Між тим, п.п.17.1.3 п.17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено: „У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули”.
Таким чином, законодавець встановлює граничний розмір суми санкцій виходячи з 50% суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання, донарахованого контролюючим органом) сукупно за весь строк недоплати. Цілком очевидно, що якщо у платника податків рахується переплата податкового зобов’язання сума недоплати податкового зобов’язання визначається та донараховується контролюючим органом з урахуванням такої переплати. За таких обставин, положення п. 6.1.10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 (стосовно санкцій, що розраховуються на підставі пп.17.1.3. вищенаведеного Закону) є таким, що суперечить положенням Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і тому не може бути прийнятий до уваги судом.
Слід зауважити, що відповідач в оскаржуваному рішенні цілком вірно нарахував позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 7496 грн. (тобто, з урахуванням переплат з цього податку, що були у позивача у 2004-2006 роках.) Тому і сума штрафних санкцій з цього податку не повинна перевищувати 50% від 7496 грн., тобто повинна складати 3748 грн. Отже, 1502 грн. санкцій нараховані неправомірно і тому оскаржуване рішення в цієї частині підлягає визнанню нечинним.
Суд констатує, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення в повному обсязі, але жодного аргументу стосовно неправомірності нарахування основного зобов’язання з податку на прибуток (7496 грн.), або санкцій в розмірі 50% від суми донарахування (3748 грн.) він не наводить. Отже, позовні вимоги про визнання оскарженого рішення нечинним в частині нарахування 7496 грн. податку на прибуток та визначення суми 3748 грн. штрафних санкцій – задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного,
Керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково. Податкове повідомлення – рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків №0000740825/0 від 29.09.2006 р. визнати нечинним в частині 1502 грн. фінансової санкції з податку на прибуток.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 31.10.2006р. о 09-30 год.
Суддя Мамалуй О.О.