Справа № 2-893/11

Провадження № 22-ц/290/260/2012Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О.О.

Категорія: 24  Доповідач: Матківська М. В.

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                         Апеляційного суду Вінницької області

                                             від 05 березня 2012 року

                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду  Вінницької області в складі:

                                       Головуючого: Матківської М.В.

                                       Суддів: Іванюка М.В., Панасюка О.С.

                                       При секретарі: Сніжко О.А.

                              За участю: відповідача ОСОБА_2 і його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_3

на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від  12 грудня 2011 року у цивільній справі за позовом ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою, -  

В с т а н о в и л а:

У червні 2011 року ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»звернулося в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за угодою в сумі 53 578,69 гр., мотивуючи свої вимоги наступним. 20 вересня 2007 року він уклав із ОСОБА_5 угоду про надання послуг, а саме на придбання товару на умовах Програми діяльності Приват-Плюс. Додатком до договору було визначено найменування товару, його вартість у 60 000 гр., з графіком платежів у 180 місяців з помісячним платежем у 411,34 гр., який  відповідач зобов’язалася сплачувати до 20-го числа кожного місяця. Згідно умов договору він 21.03.2008 року передав відповідачу товар.

З метою забезпечення зобов’язань ним укладено 21.03.2008 року договір поруки із поручителями: ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які поручилися у солідарному порядку за виконання боржником взятого на себе зобов’язання. Пунктом 5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання ОСОБА_5 своїх зобов’язань він вправі направити на адресу поручителів письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов’язку. 2.03.2009 року була направлена ним на адресу обох поручителів така вимога про сплату поточної заборгованості в сумі 822,68 гр.

Відповідач порушила взяті на себе зобов’язання і не сплачує щомісячні платежі, допустивши заборгованість в сумі 43 963,34 гр. Поручителі взяті на себе зобов’язання також не виконали. Тому він просив стягнути з боржника і поручителів у солідарному порядку суму 52 756,01 гр., з урахуванням суми заборгованості та штрафу в розмірі 8 792,67 гр.

ОСОБА_5 померла 19 липня 2008 року.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 12 грудня 2011 року  позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»заборгованість за угодою № 00265 від 20.09.2007 року, а саме: 43 963,34 гр., 8 792,67 гр. штрафу, 536 гр. судового збору і 120 гр. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також по 411,34 гр. штрафу з кожного.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині  стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів; змінити рішення суду, в якому розірвати договір поруки від 21 березня 2008 року, укладений між ним та ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»на виконання ОСОБА_5 обов’язків за угодою № 00265 від 20 вересня 2007 року з моменту смерті останньої, тобто  з 25.07.2008 року; відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за угодою.

Зазначила, що  рішення суду вважає незаконним з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився і не надав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_3 підтримали свою апеляційну скаргу, просять її задовольнити, уточнивши, що просять скасувати рішення суду в частині стягнення з нього коштів і повністю відмовити у задоволенні заявлених до нього позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового засідання, не з’явився у судове засідання і надавав письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і судом допущено порушення норм матеріального права, що згідно правил ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, що 20.09.2007 року між ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»(адміністратор) та ОСОБА_5 (партнер) укладено угоду № 00265, за умовами якої адміністратор надає послуги партнеру на придбання товару, зазначеного в додатку № 2 до угоди, через умови Приват-Плюс, організованої адміністратором (а. с. 13). Опис діяльності умов Приват-Плюс відображено у програмі діяльності Приват-Плюс (додаток № 1 до угоди, а. с. 11-12). Додатком № 2 до угоди визначено найменування товару: транспортний засіб, його вартість на суму 60 000 гр., графік платежів: 180 місяців, із щомісячною оплатою згідно графіка –по 411,34 гр. (а. с. 14). Пунктом 11.4 додатку № 1 до угоди передбачено сплату штрафу у розмірі 20 % від суми несплачених щомісячних платежів у разі невиконання зобов’язань (а. с. 12).

На підставі даної угоди № 00265 від 20 вересня 2007 року було укладено договір № 0011 від 21 березня 2008 року між ФОП ОСОБА_2 (постачальником), з одного боку, та ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»(платником) і ОСОБА_5 (одержувачем), з іншого боку, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити (передати) одержувачу, платник оплатити постачальнику, а одержувач прийняти товар: господарчі товари, оплата яких здійснюється платником на підставі угоди № 00265 від 20 вересня 2007 року, укладеної між платником і одержувачем (а. с. 72-73). Згідно акту прийому-передачі від 21 березня 2008 року товар був переданий ОСОБА_5 (а. с. 74). Починаючи з березня 2010 року в порушення умов договору щомісячні платежі не сплачуються, що призвело до заборгованості в сумі 43 963,34 гр. (а. с. 8).

В забезпечення виконання взятих ОСОБА_5 зобов’язань, 21 березня 2008 року укладено договір поруки  між поручителями: ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та кредитором ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», за умовами якого поручителі поручаються перед кредитором за виконання ОСОБА_5 обов’язків за угодою № 00265 від 20 вересня 2007 року, згідно якого кредитор придбаває на ім’я боржника товар на суму 60 000 гр., які боржник зобов’язується повернути. Боржник і поручителі відповідають перед кредитором у солідарному порядку (а. с. 10).

Оскільки відповідачами порушувався графік внесення платежів (а. с. 8), позивач 2 березня 2009 року надіслав на адресу поручителів і боржника вимогу про сплату заборгованості в сумі  822,68 коп., яка була сплачена 12.03.2009 року (а. с.  7, 8).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 44, 62). Спадкоємцем по заповіту являється ОСОБА_4, який являється відповідачем по справі і поручителем; який прийняв спадщину шляхом подачі 6 серпня 2008 року заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у якій зазначив, що спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку в спадщині, пережилого подружжя, а також особи, з якою померла проживала однією сім’єю, але не перебувала в шлюбі, немає (а. с.  61 на звороті).

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Встановлено, що боржник ОСОБА_5, поручителями якої являлися ОСОБА_4 і ОСОБА_2, померла і її єдиним спадкоємцем за заповітом являється ОСОБА_4

За правилами статей 553, 554 ЦК України поручитель приймає на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, за умови, що таке було зазначено в договорі поруки.

Виходячи із вищезазначених норм матеріального закону, після смерті боржника ОСОБА_5, її спадкоємцем являється ОСОБА_4, який на підставі статті 1216 ЦК України являється боржником перед ТОВ «Компанія «Приват-Плюс».

Договір поруки від 21.03.2008 року не містить відомостей про відповідальність поручителя перед кредитором  у випадку смерті боржника за наявності у нього спадкоємця.

Відповідно до ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником, а згідно зі ст. 607 ЦК України зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Отже, відповідальність за порушення боржником обов’язку щодо виконання зобов’язання за кредитним договором на поручителя ОСОБА_2, у випадку смерті боржника, може бути покладена лише за наявності у боржника спадкоємця, який прийняв спадщину, та згоди поручителя ОСОБА_2 відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксованої, в тому числі, у договорі поруки.

Оскільки така згода поручителя ОСОБА_2, у тому числі і в договорі поруки, відсутня, тому він не може бути поручителем у боржника –спадкоємця ОСОБА_4, у зв’язку з чим припиняється його зобов’язання за договором поруки.

При цьому п. 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 309 ЦПК України передбачає, що порушення або неправильне застосування норм матеріального права являється підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин висновок суду про стягнення суми заборгованості із ОСОБА_2, як із поручителя, являється не правильним, тому рішення суду в цій частині має бути скасованим із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_4 рішення суду не оскаржив.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 523, 553, 554, 607, 1216, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 12 грудня 2011 року в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 скасувати.

В задоволенні позовних вимог ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за угодою,  штрафів і судових витрат, відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Копія вірна :