У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  18 березня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 11 вересня 2006 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця смт. Кегичівка Харківської області,

мешканця с. Чапаєво Харківської області,

раніше судимого, останнього разу 20.05.2005р.

цим же судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік -

за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки;

за ст. 297 КК України до позбавлення волі на 1 рік;

за ч.1 ст. 162 КК України до виправних робіт на 1 рік, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання - 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 призначено покарання - 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він у травні 2004 року близько 12 години проник на територію домоволодіння, АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 600 грн.

Він же наприкінці липня 2005 року близько 12 години проник у домоволодіння ОСОБА_3, АДРЕСА_2, чим порушив недоторканість житла потерпілої.

30 липня 2007 року о 12 годині ОСОБА_1 проник у домоволодіння ОСОБА_4, що АДРЕСА_3, чим порушив недоторканість житла потерпілої.

Крім того 2 квітня 2006 року у період часу з 20 по 23 годину, ОСОБА_1, знаходячись на території кладовища, що в с. Чапаєво Кегичівського району Харківської області, таємно викрав предмети, що знаходились на місцях поховання громадян.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що суд неправильно застосував кримінальний закон в частині призначення остаточного покарання.

         Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню. 

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинів підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку, що у поданні не оспорюється.

         Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.185, ст.297, ч.1 ст.162 КК України є правильною.

         Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.    

         Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. Судом правильно призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим відповідно до ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі та відповідно до частин 1,4 ст.71 КК України приєднано частково невідбуте покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 20.05.2005 року.

         Підстав для зміни чи скасування судового рішення не вбачається.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.394-396 КПК України, колегія суддів -

                                             у х в а л и л а :

         відмовити у задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Харківської області по справі щодо ОСОБА_1

Судді:

Міщенко С.М.                         Вус С.М.                            Глос Л.Ф.