У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2007 року.

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31 травня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

         Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 10000 грн. та моральної 30000 грн.

         Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, постановлено вважати його засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. Виключено із мотивувальної частини вироку врахування смерті потерпілої як обставини, що впливає на призначення покарання. На підставі статей 75 і 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено відповідні обов'язки.

         Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 27 січня 2007 року, приблизно о 8 год. 55 хв., керуючи автомобілем «Нісан-Максіма» та рухаючись в районі перехрестя пр. Гагаріна і вул. Азербайджанської в м. Харкові, він порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3.б, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху, внаслідок чого вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_4, смертельно травмувавши її.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за її змістом, просять ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, посилаючись на м'якість призначеного ОСОБА_1 цим судом покарання та безпідставне зменшення судом першої інстанції розмірів заподіяної їм матеріальної і моральної шкоди..

Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги потерпілих шляхом скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд в частині зміни вироку щодо призначеного засудженому покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга потерпілих підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із ухвали апеляційного суду, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 та юридична кваліфікація його дій в апеляціях не оскаржувалася, а тому апеляційним судом не перевірялися.

Разом із тим, змінюючи вирок в частині призначеного ОСОБА_1 покарання апеляційний суд без проведення слідства та дослідження доказів переоцінив висновки суду першої інстанції і дійшов власного висновку про те, що у даній дорожньо-транспортній пригоді є вина як самого засудженого, так і потерпілої ОСОБА_5, тобто дорожньо-транспортна подія сталася з обоюдної вини потерпілої і засудженого.

Проте такий висновок суду є сумнівним, бо апеляційний суд не визнав висновки суду першої інстанції невідповідними фактичним обставинам справи, або що у справі допущено однобічність чи неповноту досудового і судового слідства. Тобто апеляційний суд не визнав, що у справі органом досудового слідства чи судом першої інстанції допущені порушення, зазначені у статтях 368 та 369 КПК України.

Крім того, згідно висновку судової авто-технічної експертизи,  ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної події і при цьому мав технічну можливість уникнути наїзду на потерпілу.

Таким чином і цей висновок апеляційного суду про те, що порушення ОСОБА_5 правил дорожнього руху знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної події, не грунтується на висновку зазначеної експертизи та інших зібраних у справі доказах.

Тому доводи касаційної скарги потерпілих про те, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про винність потерпілої у даній дорожньо-транспортній пригоді, колегія вважає обгрунтованими.

Крім того, саме цю обставину апеляційний суд поклав в основу свого рішення про пом'якшення призначеного засудженому покарання шляхом виключення із вироку додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами та звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, не звернувши уваги на те, що наведені у вироку обставини були підставою для призначення ОСОБА_1 основного покарання у мінімальному розмірі санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Тому доводи потерпілих про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, тобто такого покарання, що призначено з порушенням вимог ст. 372 КПК України,  колегія суддів вважає обгрунтованими, у зв'язку із чим вважає за необхідне ухвалу апеляційного суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 398 КК України скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Що ж стосується доводів потерпілих про безпідставне зменшення судом першої інстанції розміру стягнення заподіяної їм матеріальної і моральної шкоди, то ці обставини не можуть бути підставою для скасування ухвали апеляційного суду, оскільки вирок суду першої інстанції потерпілими в апеляційному порядку не оскаржувався.

Разом із тим колегія суддів в порядку ст. 395 КПК України звертає увагу апеляційного суду на те, що апеляція прокурора на неправильне вирішення цивільного позову фактично не розглянута, бо жодних мотивів на спростування викладених у ній доводів ухвала не містить.

Тому при новому розгляді справи апеляційному суду слід ретельно перевірити доводи апеляцій та прийняти по ним законне і обгрунтоване рішення з урахуванням висновків касаційного суду щодо вирішення касаційної скарги потерпілих.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

С У Д Д І :

Міщенко С.М.                        Вус С.М.                      Глос Л.Ф.