АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/2390/405/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Смоляр А.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В.В.,
суддівКорнієнко Н.В., Ювшина В.І.
при секретаріБелан О.В., Бурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2011 року по справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції недійсною, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2011 року ПАТ КБ «Надра» звернулось до суду із скаргою на постанову від 07.06.2011 року центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 07 червня 2011 року заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, в ході виконання постанови № 21777556 від 29 жовтня 2010 року Центральним відділом ДВС Черкаського міського управління юстиції винесено постанову № 26946367 про відкриття провадження та стягнення з боржника 19173 гривень 50 копійок виконавчого збору.
ПАТ КБ «Надра» вважає, що дана постанова винесена з порушенням законодавства, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору може бути винесена лише у разі невиконання рішення суду у строк, встановлений для добровільного його виконання. У даному випадку, на думку скаржника, боржник самостійно виконав рішення суду, тому підстави для стягнення виконавчого збору були відсутні, а тому просить скасувати постанову від 07.06.2011 року №26946367 про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору у розмірі 19173 гривень 50 копійок.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2011 року у задоволенні скарги - відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ПАТ КБ «Надра» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу якою задовольнити подану скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд:
1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;
2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;
3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ «КБ «Надра» про визнання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції недійсною, суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що 29.10.2010 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконай виконавчого листа №2-171 виданого 30.09.2010 року Придніпровським районним судом м.Черкаси про стягнення з скаржника на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 193 735 грн., запропоновано боржнику виконати рішення в добровільному порядку, при цьому надано термін протягом семи діб, та попереджено, що в разі невиконання у вказаний термін, рішення буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчо збору. Протягом зазначеного терміну боржник не вчинив жодних дій направлених на добровільне виконання рішення суду, тому виконавцем за зведеним провадженням були вчинені дії направлені на примусове виконання зазначеного рішення суду. Лише 27.05.2011 року стягувач повідомив виконавчу службу, що боржник з ним провів розрахунок, в результаті чого 06.06.2011 року виконавче провадження за даним виконавчим листом було закрито. 07.06.2011 державним виконавцем була винесена оскаржувана постанова, якою було відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору з ПАТ «КБ «Надра», яка виділена в окреме провадження.
Факт того, що виконавчі дії направлені на примусове виконання рішення суду проводились державним виконавцем, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Доказів, які б підтверджували добровільне виконання рішення суду у період часу визначеного для такого виконання постановою державного виконавця, скаржником не надано.
Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження про стягнення з скаржника на користь ОСОБА_1 боргу, встановлено, що у разі невиконання рішення суду у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою стягується виконавчий збір розмірі 10 % від фактично стягнутої суми. В редакції цього закону, станом на момент винесення оскаржуваної постанови закріплена аналогічна норма, а саме ст.28 Закону, встановлює, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк встановлений ч.2 ст.25 цього Закону, для самостійного його виконання, постановою державного виконавця, з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника, також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою згодою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів, безпосередньо на розрахунок стягувача.
Тобто законодавець, чітко визначає, що стягнення виконавчого збору повинно бути проведено, у разі невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем термін для добровільного виконання.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.
Відповідно до ч.3 ст.387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Встановлено, що скаржник в добровільному порядку в установлений державним виконавцем термін рішення суду не виконав. Після збігу терміну для добровільного виконання, державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження проводились заходи по примусовому виконанню судового рішення, на підставі відповідного виконавчого листа.
Вимоги скаржника про незаконність постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору з тих мотивів, що вони самостійно провели розрахунок зі стягувачем, що на їх думку доводить факт відсутності примусового виконання судового рішення, ґрунтуються на припущеннях скаржника, що відповідно до ст.60 ЦПК України не може служити підставою для задоволення скарги.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні скарги ПАТ «КБ «Надра» про визнання постанови ЦВДВС Черкаського міського управління юстиції від 07.06.2011 року №26946367 про відкриття виконавчого провадження та стягнення Центральним відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції з боржника виконавчого збору недійсною.
Оскільки оскаржувану ухвалу судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону, колегія суддів відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст.303,304,307,312,315,317,319 ЦПК України, колегія судів судової палати ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» – відхилити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2011 року по справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання постанови Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції недійсною – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :