КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.03.2008 № 2/407
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Коротун О.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Бойко Д.О. (довіреність № 225 від 07.03.2008);
від відповідача - повідомлений, але не з'явився;
від третьої особи- 1. повідомлений, але не з'явився;
2. ОСОБА_2(довіреність б/н від 11.12.2007);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особо ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.01.2008
у справі № 2/407 (Домнічева І.О.)
за позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом"янського району м. Києва"
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
третя особа 1. Головне управління комунальної власності в м. Києві
2. Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3
про виселення та зобов"язання повернути майно
Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2008 № 01-23/1/1 розгляд справи здійснюється колегією суддів у складі: головуючої судді Ропій Л.М., суддів: Барицької Т.Л., Коротун О.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м.Києва від10.01.2008 у справі №2/407 позов задоволено частково. Виселено відповідача із споруди, що знаходиться у підземному переході по проспекту Перемоги, 35, біля станції метро ”Політехнічний інститут”, загальною площею 34,0 кв. м. Зобов'язано відповідача повернути позивачу споруду, що знаходиться у підземному переході по проспекту Перемоги, 35, біля станції метро ”Політехнічний інститут”, загальною площею 34,0 кв. м., про що скласти акт приймання-передачі. Стягнуто із відповідача на користь позивача 170,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить рішення суду скасувати. При цьому відповідач вказує на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2007 у справі № 17/234, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2008, договір оренди № 6 від 28.02.2003 на підставі якого він орендує спірне приміщення, визнано продовженим на той же строк та на тих же умовах.
Позивач та треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення господарського суду першої інстанції.
В судовому засіданні 25.03.2008 від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив зупинити провадження у даній справі у зв'язку з тим, що 03.03.2008 позивачем подана до Верховного Суду України касаційна скарга на постанову Вищого господарського суду України від 06.02.2008 у справі № 17/234 про визнання договору оренди № 6 від 28.02.2003 продовженим на той же строк та на тих же умовах.
Представник третьої особи-2 у судовому засіданні 25.03.2008 заявив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 06.02.2008 у справі № 17/234 про визнання договору оренди № 6 від 28.02.2003 продовженим на той же строк та на тих же умовах.
Апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання представника позивача, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки в обґрунтування поданого клопотання представник позивача не надав доказів прийняття Верховним Судом України до розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 06.02.2008 у справі № 17/234, а відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представника позивача та третьої особи-2, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
28.02.2003 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 6 оренди нерухомого майна (споруд) (далі договір оренди), відповідно до умов якого, позивач, як орендодавець, на підставі рішення Київради від 26.12.2003 № 213/373 передав, а відповідач, як орендар, прийняв в оренду споруду, вартість якої визначена експертним шляхом, що знаходиться у підземному переході по пр. Перемоги, 35, біля станції метро ”Політехнічний інститут”, загальною площею 34,0 кв. м., для розміщення торгівельного ряду. (п.І.1.).
Згідно із актом приймання-передачі від 28.02.2003 складеним та підписаним сторонами позивач передав, а відповідач прийняв вищевказану споруду, що знаходиться в підземному переході по проспекту Перемоги біля станції метро ”Політехнічний інститут”, загальною площею 34,0 кв. м.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Враховуючи, що правовідносини між сторонами не припинилися, а продовжували існувати після набрання чинності 01.01.2004 Цивільним та Господарським кодексами України, то відповідно до Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України та Прикінцевих положень Господарського кодексу України при розгляді даного спору застосовуються також норми цих Кодексів.
Згідно із ч. 4 ст. 284 ГК України сторони по договору визначають строк його дії.
Строк дії договору оренди встановлений з 01.03.2003 до 01.03.2006 (п. 2. розділу VІ договору оренди).
07.06.2006 сторонами було підписано додаткову угоду до договору оренди, згідно з якою сторони домовились, зокрема, про те, що договір оренди діє з 01.03.2003 до розгляду питання про дозвіл на переукладення основного договору оренди в установленому порядку.
Приписами ч. 2 ст. 17 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди вважається продовженим якщо жодна із сторін цього договору протягом місяця після закінчення терміну його дії не звернеться до іншої сторони із заявою про його припинення або внесення до нього змін.
Згідно із ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
В обґрунтування апеляційної скарги та доповнення до неї, відповідач посилається на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2007 у справі № 17/234, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2008, договір оренди № 6 від 28.02.2003, на підставі якого він орендує спірне приміщення, визнано продовженим на той же строк та на тих же умовах, на підтвердження чого надав постанову Вищого господарського суду України від 06.02.2008 у справі № 17/234.
Як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2008 у справі № 17/234, Вищим господарським судом України залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2007 у справі № 17/234, яким позов СПД - ф.о. ОСОБА_1 до Комунального підприємства ”Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва” і Головного управління комунальної власності в м. Києві про визнання договору № 6 оренди нерухомого майна (споруд) від 28.02.2003 продовженим задоволено повністю та визнано вказаний договір оренди продовженим на новий строк та на тих самих умовах з посиланням на ч. 2 ст. 17 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наведеними постановою та рішенням встановлено, що протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди № 6 від 28.02.2003 СПД - ф.о. ОСОБА_1, як це передбачено договором, не отримувала від КП ”Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва” і Головного управління комунальної власності в м. Києві відмови в продовженні договору оренди на новий строк, а навпаки, ОСОБА_1 було отримано листи з погодженням на його продовження, у зв'язку з чим Господарський суд м. Києва та Вищий господарський суд України дійшли висновку про наявність підстав для продовження договору оренди № 6 від 28.02.2003 на новий строк.
З наведеного слідує, що на час прийняття даної постанови договір оренди № 6 від 28.02.2003, на підставі якого відповідач орендує спірне приміщення визнаний продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 2, 3 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.
Згідно із ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Отже, як випливає із вищенаведених норм, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
Таким чином, оскільки правовою підставою користування майном, що перебуває у комунальній власності є договір оренди, а договір оренди, укладений між сторонами, як встановлено вище продовжує діяти, то у відповідача є всі підстави перебувати у спірному приміщенні, а тому апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про виселення відповідача із спірного приміщення.
На підставі викладеного та матеріалів справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м.Києва від10.01.2008 у справі № 2/407 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства ”Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва” (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 16, код ЄДРПОУ 31806946, р/р 26001021129921 в банку КМФ АКБУСБ м. Києва, МФО 322012) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код за ДРФО НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Радянській філії АКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 322238) 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Справу № 2/407 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Барицька Т.Л.
Коротун О.М.