КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2007 № 26/222
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_2- адвокат
від відповідача -Мажар О.С. - адвокат
від третьої особи: представникне з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2007
у справі № 26/222 (Пінчук В.І.)
за позовом Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей Компані"
про стягнення 41406,91 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2006 р. позов задоволено в частині стягнення шкоди в розмірі 15872 грн., в решті позовних вимог відмовлено. З відповідача на користь позивача призначено до стягнення 15872 грн. шкоди, 158,72 грн. - витрат по сплаті державного мита, 45,23 грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 21.06.2007 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне:
08.07.2006р. на 168 кілометрі траси Київ - Одеса сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля ЗІЛ -130 (д.н. НОМЕР_1), що належить позивачу та автомобіля МАЗ (д.н. НОМЕР_2) з напівпричепом, що належить відповідачу, під керуванням ОСОБА_3.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 30.08.2006р. було встановлено, що Дорожньо - транспортна пригода сталася з вини водія відповідача. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль позивача ЗІЛ -130 (д.н. НОМЕР_1).
Відповідно до висновку авто-товарознавчого дослідження № 990 від 19.07.2006р., вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗІЛ - 130 (д.н. НОМЕР_1) складає 15872 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 800 грн. за послуги спеціаліста авто-товарознавця, 1120 грн. вартості пошкодженого товару, 1000 грн. за послуги юриста, 2090 грн. втраченої вигоди, 443,63 грн. пені,78,28 грн. 3% річних та 20 000 грн. моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначив про те, що судом першої інстанції не було задоволено його клопотання про призначення судової авто-товарознавчої експертизи.
15.07.2006 р. для оцінки матеріальної шкоди пошкоджень отриманих автомобілем ЗІЛ - 130 (д.н. НОМЕР_1) у ДТП було запрошено спеціаліста авто-товарознавця, Резніченко В.Д., а також на цю ж дату телеграмою від 14.07.2006р. (а. с. 29) було запрошено спеціаліста від відповідача. Однак у вказаний час на місце огляду представник відповідача не з'явився. Спеціалістом авто-товарознавцем Резніченко В.Д. було складено висновок авто-товарознавчого дослідження № 990 від 19.07.2006р. автомобіля ЗІЛ - 130 (д.н. НОМЕР_1).
Під час апеляційного провадження, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що фургон автомобіля ЗІЛ - 130 (д.н. НОМЕР_1) було замінено на новий, оскільки він зазнав найбільших пошкоджень від аварії та не підлягав ремонту, а тому провести, ще одну експертизу неможливо.
Відповідачем висновок авто-товарознавчого дослідження № 990 від 19.07.2006р. не спростовано, належних доказів обґрунтування власної позиції не надано, а тому твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі з цього приводу, суд вважає необгрунтованими та такими, що не підтверджуються зібраними у справі доказами.
Таким чином, враховуючи те, що відповідно до висновку авто-товарознавчого дослідження № 990 від 19.07.2006р. вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗІЛ - 130 (д.н. НОМЕР_1) складає 15872 грн., суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову частково в сумі визначеної зазначеним автотоварознавчим дослідженням шкоди у сумі 15872 грн.
Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування позивачем 443,63 грн. пені та 3% річних безпідставним, оскільки нормами ст. 549 ЦК України і ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за прострочення чи несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а в даному випадку відповідачем заподіяно шкоду внаслідок дорожньо транспортної пригоди.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює загальні норми відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)(частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.. 54 ГПК тягар доведення факту наявності збитків лежить на позивачеві.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, втрачена вигода та моральна шкода позивачем не доведені, а витрати на послуги юриста позивачем не підтверджені.
Враховуючи викладене, колегія вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АрістейКомпані" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2007 р. по справі №26/222 - без змін.
2. Матеріали справи № 26/222 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.