ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.05.2008 Справа № 18/692-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Головко В.Г., Стрелець Т.Г.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представників сторін
відповідача -Василенко О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 4.02.2008р. по справі
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до відповідача Дніпродзержинської міської ради
про визнання договору поновленим
В С Т А Н О В И В :
23.11.2008р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов приватного підприємця ОСОБА_1 в якому позивач просив зобов'язати Дніпродзержинську міську раду укласти додаткову угоду до договору оренди про продовження строку його дії.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (а.с.82-83) та просив визнати договір поновленим на строк до 23.09.2008р. включно. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30.03.2004р. між ним та Дніпродзержинською міськрадою було укладено договір оренди земельної ділянки строком до 27.02.2005р. Відповідно до положень Закону України “Про оренду землі” та умов договору, у випадку, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки ОСОБА_1 після 27.02.2005р. продовжував користуватися земельною ділянкою, вказаний договір слід вважати поновленим послідовно до 2006, 2007 та 2008р.р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4.02.2008р. (суддя - Петрова В.І.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням, Дніпродзержинська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт послався на те, що судом не враховано, що чинне законодавство не передбачає автоматичного поновлення дії договору земельної ділянки, оскільки для його продовження необхідне прийняття відповідного рішення міськради. Крім того, позивачем не було виконано умови, на яких земельна ділянка надавалась в оренду.
Від ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, представник позивача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності позивача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки строком до 27.02.2005р. (а.с.10-11). При цьому в п.2.2 договору сторони обумовили, що продовження дії договору по закінченню його строку можливо при відсутності письмового заперечення орендодавця та за умови письмового звернення орендаря про поновлення договору.
Таким чином, згідно умов договору для його пролонгації на той же строк і на тих же умовах ОСОБА_1 повинен звернутися до відповідача з відповідною письмовою пропозицією.
Позивачем надано суду лист від 26.01.2005р. (а.с.19), в якому він просив поновити дію договору. Оскільки передбаченого п.2.2 договору та ст.33 Закону України “Про оренду землі” письмового заперечення міськрада в адресу позивача не направила, дію договору оренди було поновлено на той же строк - тобто до січня 2006р. Подальше продовження строку дії договору повинно відбуватися за тих самих обставин. Але, з матеріалів справи та пояснень самого позивача, вбачається, що інших письмових звернень позивача до відповідача у 2006, 2007 та у 2008р. не було.
Хоча ст. 33 Закону України “Про оренду землі” не вимагає письмового звернення орендаря до орендодавця з пропозицією продовжити дії договору, але в укладеному договорі сторони обумовили, що таке письмове звернення орендаря є обов'язковим для вирішення питання щодо продовження дії договору. В установленому законом порядку умови договору не змінено, а сам договір в цій частині не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, ч3 ст.15 Закону України “Про оренду землі” та п.8 Типового договору оренди землі (затв. постановою КМ України №220 від 3.03.2004р.). Тому, у відповідності до умов договору та ст.628,526 ЦК України, у позивача виникло зобвоязання письмово звернутися до відповідача з пропозицією про продовження строку дії договору. Оскільки ані у 2006, ані в наступні роки, ОСОБА_1 вказаного зобвоязання не виконав, у позивача не було підстав розглядати питання про продовження строку дії договору та надсилати позивачеві письмове заперечення щодо поновлення дії договору.
Про обізнаність позивача щодо обов'язковості його письмового звернення для розгляду питання про продовження строку дії договору свідчить і наданий самим ОСОБА_1 лист (а.с.51), в якому йому запропоновано додержуватися встановленої умовами договору оренди процедури пролонгації.
Крім того, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до приписів ст.33 Закону України “Про оренду землі” право на поновлення договору оренди землі має лише орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримав земельну ділянку в оренду для здійснення роздрібної торгівлі та на умовах проведення благоустрою ділянки і розміщення на ній торгових навісів. При цьому, в строк до 26.03.2005р. позивача було зобов'язано виконати певні дії для організації благоустрою ділянки, узгодження будівельної документації, зведення торгових місць та введення їх в експлуатацію (а.с.10,68).
Про необхідність здійснення вищенаведених дій йдеться і у листі відповідача від 17.10.2005р., копію якого надано суду самим позивачем (а.с.52).
Ніяких доказів належного виконання умов, які є невід'ємною частиною договору оренди, ОСОБА_1 не надав, а відповідач заперечує ту обставину, що позивачем взагалі виконувались будь які дії по забезпеченню виконання вказаних обов'язків орендаря.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач має право вимагати поновлення договору, вчинив необхідні дії для його поновлення, а сам договір оренди послідовно поновлено на 2007 та 2008р.р.
Колегія суддів вважає, що бездіяльність відповідача у питанні повернення земельної ділянки, яка з січня 2006р. незаконно використовується позивачем, є підставою для застосування дисциплінарної та інших видів відповідальності до працівників Дніпродзержинської міськради, яки нехтували своїми обов'язками, але не є підставою для того, щоб вважати, що дії сторін свідчать про поновлення дії договору після січня 2006р.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення підлягає скасуванню на підставі ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 4.02.2008р. скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. Номер НОМЕР_1) на користь Дніпродзержинської міської ради (51931, м. Дніпродзержинськ, пл.. Дзержинського,2) судові витрати -державне мито в сумі 42,5гр.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г.Стрелець