Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа  № 2-а-2063/11

04.10.2011

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2011 року                                                                                м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Терентьєв Г.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області  про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

Встановив :

           05 вересня 2011 року ОСОБА_1, звернулася в Миколаївський районний суд Миколаївської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області  про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.

 В своєму позові позивачка зазначила, що  відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вона має статус дитини війни, а відповідач, в порушення вимоги цього закону не проводить належних їй, згідно законодавства, виплат з 01 січня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на порушення відповідачем чинного законодавства, просить суд винести рішення, яким зобов’язати УПФУ в Миколаївському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 січня 2011 р. по термін дії ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Представник відповідача не надав до суду заперечення проти позову.

Дослідивши обставини справи,  суд приходить до наступного висновку:

- позивач відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни,  що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні та його паспортом, копія якого є у матеріалах справи та не заперечується відповідачем. Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статус дитини війни має особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років;

- позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Миколаївському  районі Миколаївської області, отримує пенсію за віком та має правовий статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни";

- відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком;

- згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

- з набранням чинності 01 січня 2006 року Закону № 2195 дія ст. 6 цього Закону була призупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а після внесення до останнього змін - було передбачено поетапне запровадження такого підвищення;

- підпунктом 12 пункту ст. 71 Закону України № N 489-V «Про державний бюджет України на 2007»було призупинено дію ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни”

- проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп по справі №1-29 від 09 липня 2007 р. визнано неконституційним п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо призупинення дії положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;

- підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в новій редакції;

- відповідно до ч. 2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені;

- таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18.11.2004р;

- у 2009 році та у 2010 році дія ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України;

- за положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає;

- згідно ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом;

- з матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачу,  як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону №2195-IV, який має вищу юридичну силу;   

- Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений відповідно:  з 01 січня 2010 року –695 грн., з 01 квітня 2010 року –705 грн, з 1 липня –709 грн.;

- Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів;   

- таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ Миколаївському районі  Миколаївської області за місцем проживання позивача;   

- задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про нарахування відповідачем доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження;              Порушенні права позивача, як дитини війни, підлягають захисту саме з  05 березня 2011 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.  

 При розгляді даної справи та постанови рішення суд вважає за можливе вийти за межі позовних заяв та зобов’язати відповідача, тобто УПФУ в Миколаївському районі Миколаївської області, продовжувати таке нарахування на весь час дії Закону, оскільки ч. 2 ст. 11 КАС України, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах, щодо оскарження дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправними дії суб’єкта владних повноважень та зобов’язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень. Тому позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та щодо зобов’язання його нарахувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на час дії Закону, є обґрунтованим та підлягають до задоволення.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 11, 69-71, 99, 100, 122, 160, 162, 183-2, 186 КАС України, суд – 

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області  про  стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області щодо невиплати ОСОБА_1  надбавки до пенсії,  як дитині війни, у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області здійснити нарахування та  провести виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 05 березня 2011 року  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  з урахуванням  фактично проведених виплат,  і продовжувати нарахування такого підвищення на весь час дії  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

          Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України через Миколаївський районний суд Миколаївської області.   

Суддя           Г. В. Терентьєв

04.10.2011