Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа №  2-2013/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2012смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

       Головуючого судді - Барвенка В. К.,

       при секретарі – Мельниковій В.М., -

    розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання інформації недостовірною, зобов’язання спростувати недостовірну інформацію, про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат,  -

ВСТАНОВИВ:

      Позивач звернувся до суду  із позовом до відповідача, яким просив  визнати недостовірною, та такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію,  викладену ОСОБА_2 негативну інформацію відносно  ОСОБА_1 в листах на ім’я голови  президіуму Одеської обласної колегії адвокатів, в яких ОСОБА_2 зазначила наступні відомості, які, на думку позивача, не відповідають дійсності, а саме:

     у заяві від 17.09.2008 року № 117: … «Гонорар он берет частями помесячно, наперед, за все иски я уплатила. Сумма на сегодняшний день составляет 5 тысяч 400 американских долларов.  ... он требует за июнь, июль, август – по 300 долларов США»;

     у заявах від 18.09.2008 року № 34, № 119:  … «Уплатила наперед, в счет гонорара 5400 долларов США (он мне инфляцию считал до копейки)  …. ОСОБА_1 решил, что за эти  месяцы (июнь, июль, август) он может требовать  еще дополнительно 900 долларов США, как ежемесячную заработную плату стабильности. ОСОБА_1 сорвал 12 и 17 сентября на заседания не пришел. ОСОБА_1 работает на дому, объяснил мне, что налоги не платит, работу делает качественно и квитанции не дает»;

     у заяві від 15.06.2010 року № 34:  … «ОСОБА_1 одержав від мене 6000 доларів США, які я позичила для нього у фізичних осіб, фактично  мені правову допомогу не надав».

     Крім того, позивач просив суд зобов’язати відповідача  спростувати  недостовірну негативну інформацію відносно нього наступним чином: «Зобов’язати ОСОБА_2 написати та подати заяву до Одеської обласної колегії адвокатів (65026; м. Одеса, вул. Грецька, 25), в якій зазначити наступне: «Довожу до Вашего сведения, что по иску ОСОБА_1 к ОСОБА_4  о защите чести, достоинства, деловой репутации, возмещении морального ущерба решением Коминтерновского районного суда Одесской области  признана недостоверной, порочащей честь, достоинство, деловую репутацию ОСОБА_1, изложенная ОСОБА_4  отрицательная информация относительно ОСОБА_1, в заявлениях на имя председателя президиума Одесской областной коллегии адвокатов, в которых ОСОБА_4 изложила  следующие сведения, не соответствующие действительности относительно ОСОБА_1: «В заявлении от 17.09.2008 года №117 «Гонорар он берет частями помесячно, наперед, за все иски я уплатила. Сумма на сегодняшний день составляет 5 тысяч 400 американских долларов.  ... он требует за июнь, июль, август – по 300 долларов США»;  в заявлениях от 18.09.2008 года № 34, № 119 «Уплатила наперед, в счет гонорара 5400 долларов США (он мне инфляцию считал до копейки)  … ОСОБА_1 решил, что за эти  месяцы (июнь, июль, август) он может требовать  еще дополнительно 900 долларов США, как ежемесячную заработную плату стабильности. ОСОБА_1 сорвал 12 и 17 сентября на заседания не пришел. ОСОБА_1 работает на дому, объяснил мне, что налоги не платит, работу делает качественно и квитанции не дает»; в заявлении № 34 от 15.06.2010 года  …. «ОСОБА_1 одержав від мене 6000 доларів США, які я позичила для нього у фізичних осіб, фактично  мені правову допомогу не надав».  

       Позивач просив суд стягнути з відповідача  завдану моральну шкоду, яка оцінена в 1699 грн., а також  судові витрати, пов’язані з оплатою витрат на оплату державного мита та витрат на оплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу на суму 123 грн.

       Позивач у судове засідання не з’явився, у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити повністю, крім того справу неодноразово просив розглядати за його відсутності.

       Відповідач  та його адвокат у судове засідання не з’явились, явка ОСОБА_2 неодноразово судом визнавалась обов’язковою,  про причини своєї відсутності  суду відповідач не повідомив, в зв’язку із чим суд в порядку ст. 169 ЦПК України  вважав за можливе розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

       Судом враховується, що у проведеному 31.10.2011 року судовому засідання відповідач та її представник позовні вимоги не визнали, вважали їх безпідставними, просили суд у задоволенні позову відмовити.

       Дослідивши матеріали  справи, з урахуванням наданих сторонами раніше пояснень по суті спору, судом встановлені наступні правовідносини:

      01 квітня 2007 року між адвокатом ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_2 було укладено угоду № 3 про надання  правової допомоги  та представлення інтересів ОСОБА_2  по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання шлюбу недійсним та розподіл  майна,  а також за позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розподіл майна.

      Виходячи зі змісту тексту укладеного між сторонами договору ціна за адвокатські послуги при укладенні договору сторонами встановлена не була.

       У травні 2008 року ОСОБА_1 оцінив здійснену ним роботу в сумі 5400 доларів США,  однак ОСОБА_2 відмовилась укладати з ним додаткову угоду.

       ОСОБА_2 17.09.2008 року, 18.09.2008 року та 15.06.2010 року звернулась  із заявою до голови президіуму Одеської обласної колегії адвокатів, в якому просила вжити заходів до адвоката ОСОБА_1   

       Рішенням  кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 30.07.2010 року  припинена адвокатська діяльність ОСОБА_1  з підстав грубого порушення ним правил адвокатської етики та положень Закону України «Про адвокатуру», а саме,  за фактом представлення з початку інтересів ОСОБА_2, а потім інтересів протилежної сторони – ОСОБА_5.

       Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив суду,  що ОСОБА_2 неоднократно  висловлювала фрази, що ОСОБА_1 вимагає від неї суми   в доларах США, з початку це була сума 5400 доларів США, потім 5600 доларів США, пізніше 6000 доларів США. Свідок пояснив суду, що зміст  написаних ОСОБА_2   листів на адресу голови президіуму Одеської обласної колегії адвокатів, йому не відомий.

       Згідно з положенням ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.           

       Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадянської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

        У відповідності до  ч. 4. ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь- якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширення такої недостовірної інформації.

        У відповідності до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей.

        Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

        Суд повторює, що праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

        Згідно з ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

        Стаття 5 Закону «Про інформацію» передбачає, що основними принципами інформаційних відносин є об'єктивність, вірогідність інформації.

        Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

         Судом встановлено, що відповідачем 17.09.2008 року, 18.09.2008 року та 15.06.2010 року направлено листи на ім’я голови президіуму Одеської обласної колегії адвокатів та на адресу Одеської обласної колегії адвокатів, в текстах яких містяться висловлювання, які оспорюються позивачем, зокрема:

         у заяві від 17.09.2008 року реєстраційний № 117: … «Гонорар он берет частями помесячно, наперед, за все иски я уплатила. Сумма на сегодняшний день составляет 5 тысяч 400 американских долларов.  .. он требует за июнь, июль, август – по 300 долларов США»;

         у заявах від 18.09.2008 року реєстраційний № 34, № 119 … «Уплатила наперед, в счет гонорара 5400 долларов США (он мне инфляцию считал до копейки)  …. ОСОБА_1 решил, что за эти  месяцы (июнь, июль, август) он может требовать  еще дополнительно 900 долларов США, как ежемесячную заработную плату стабильности. ОСОБА_1 сорвал 12 и 17 сентября на заседания не пришел. ОСОБА_1 работает на дому, объяснил мне, что налоги не платит, работу делает качественно и квитанции не дает»

         у заяві від  15.06.2010 року реєстраційний № 34  …. «ОСОБА_1 одержав від мене 6000 доларів США, які я позичила для нього у фізичних осіб, фактично  мені правову допомогу не надав».

        Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

        Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).    

        Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

        Відповідно до ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

        Відповідно до ст. 297 ЦК України  кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист гідності та честі.

        Відповідно до ст. 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом.

        У відповідності до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутись до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально – економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

       Положенням ст. 26 Закону України «Про звернення громадян» визначені умови відповідальності громадян за подання звернення протиправного характеру, зокрема, подання громадянином звернення, яке міститься наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян  та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

     У відповідності до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію»  ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за виняток наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути втлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно- стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

     У відповідності до ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

     Судом враховується, що укладена між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1 угода не містить даних щодо встановленого сторонами розміру гонорара адвоката, інших фактичних даних, які б свідчали про оплату ОСОБА_2  гонорара адвокату ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

     Суд вважає, що поширена ОСОБА_2 інформація в частині: «Гонорар он берет частями помесячно, наперед»,  - є оціночним судженням автора.

    Однак, виходячи з того, що законодавцем унеможливлено спростування оціночного судження та доведення його правдивості,  зважаючи на відсутність будь – яких даних про встановлення розміру гонорару адвоката, та  фактичної оплати гонорару, суд  вважає  в цій частині інформацію наклепом, тому ця інформація є негативною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.

     Клепать (клеплю)  на кого – наговаривать или возводить напраслину, обносит, клеветать. /Толковый словарь русского языка.  В.И. Даль,  - М.: Астрель: АСТ:  Хранитель, 2007, стр. 91/.        

     Аналізуючи положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що решта інформації, яка стосується позивача та ним оспорюється, була поширена у передбачений законом спосіб, а саме шляхом направлення ОСОБА_2 листів на ім’я голови президіуму Одеської обласної колегії адвокатів та до Одеської обласної колегії давокатів; зазначена інформація є негативною, викладена в стверджувальній та принизливій формі; дана інформація була доведена до відому вказаних органів з метою проведення передбачених законодавством про адвокатуру перевірок; поширення цієї негативної інформації порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.

     У своїх листах відповідач, не використовуючи такі стилістичні прийоми, як гіпербола, алегорія чи сатира, стверджує, що, серед іншого, позивач своїми діями порушує правила отримання гонорару, втановлених Законом України «Про адвокатуру», при цьому будь – яких фактичних доказів суду відповідачем не надано.

     Суд дійшов висновку, що вказана інформація не має ознак оціночних суджень, викладена стверджувально, поширена відповідачем і має форму, яка принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача.

     Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду –як джерело права.

     Необхідність проводити різницю між фактами та оціночними судженнями передбачена прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка висловлена, зокрема, в рішенні цього суду у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08.07.1986.

     Так, існування фактів може бути доведено, в той час, як істинність оціночних суджень не завжди піддається доказуванню.

     Усі твердження відповідача, що були викладені у листах, зокрема, … «за все иски я уплатила. Сумма на сегодняшний день составляет 5 тысяч 400 американских долларов.  .. он требует за июнь, июль, август – по 300 долларов США»; … «Уплатила наперед, в счет гонорара 5400 долларов США (он мне инфляцию считал до копейки);  …. ОСОБА_1 решил, что за эти  месяцы (июнь, июль, август) он может требовать  еще дополнительно 900 долларов США, как ежемесячную заработную плату стабильности. ОСОБА_1 сорвал 12 и 17 сентября на заседания не пришел. ОСОБА_1 работает на дому, объяснил мне, что налоги не платит, …. и квитанции не дает»; … «ОСОБА_1 одержав від мене 6000 доларів США, які я позичила для нього у фізичних осіб, фактично  мені правову допомогу не надав»,  піддаються доведенню конкретними доказами, а тому є фактичними твердженнями.

    Разом із тим, з огляду на вищенаведені положення діючого законодавства,суд вважає, що  зміст висловлювань ОСОБА_2 а саме, … « работу делает качественно» не містить в собі негативну інформацію, тому не може бути визнана судом недостовірною.

    З урахуванням доведеності позовних вимог у частині спростування недостовірної інформації, викладеної в листах, обґрунтованими є вимоги позивача і про заподіяння йому моральної шкоди.

    Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

    Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

    Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

    Вирішуючи питання розміру відшкодування моральної шкоди, судом враховується, що матеріали справи не містять фактичних даних погіршення  стану здоров’я ОСОБА_1, зокрема звернення ОСОБА_1 до медичних установ за наданням медичної допомоги.

     Свідчення свідка ОСОБА_5 про те, що   після висловлювань ОСОБА_2 у ОСОБА_1 погіршувався емоційний стан, оцінюються судом критично, оскільки ці свідчення не підтвердженні іншими матеріальними доказами.

      Судом враховується, що  підставою позбавлення ОСОБА_1 адвокатської ліцензії стало порушенням ним  правил адвокатської етики та положень Закону України «Про адвокатуру», зокрема представлення з початку інтересів ОСОБА_2, а потім інтересів протилежної сторони – ОСОБА_5, при цьому  розповсюджена ОСОБА_2 інформація, що оспорюється ОСОБА_1, не розглядалась дисциплінарною комісією, та не була підставою для  позбавлення ОСОБА_1 адвокатської ліцензії.

       Судом також враховується тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні позивачу для відновлення попереднього стану,  враховується також поведінка відповідача, зокрема, відсутність наміру добровільно спростувати поширену негативну інформацію щодо позивача.

       Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що розмір грошового відшкодування завданої позивачу моральної шкоди має становити 1000,00 грн.

       Оцінивши зібрані по справі докази, на предмет їх достатності та достовірності, допустимості та взаємний зв’язок  доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

       З урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача, підлягають частково стягненню судові витрати в розмірі 10,00 грн. державного мита,  та 44,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, решта судових витрат підлягає віднесенню на рахунок позивача.

       Сума, у розмірі 14,00 грн., яка оплачена  позивачем як банківські послуги за проведення платежів по оплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, які віднесена позивачем на  рахунок судових витрат,  не підлягає стягненню з відповідача, оскільки  виходячи зі змісту  ст. 79 ЦПК України, витрати на оплату банківських послуг до складу судових витрат не  відносяться, а відносяться до матеріального збитку позивача,  при цьому позовних вимог про стягнення матеріального збитку позивач не заявляв.  

       Керуючись ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 28, 32, 34, 40, 68 Конституції України, рішенням Європейського суду з прав людини «Лінгенс проти Австрії» від 08.07.1986,  ст. 23, 277, 280, 297 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 5, 47-1 Закону України «Про інформацію», ст. 1, 26 Закону України «Про звернення громадян», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Толковый словарь русского языка.  В.И. Даль,  - М.: Астрель: АСТ:  Хранитель, 2007, стр. 91, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 79, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України, суд, –             

ВИРІШИВ:

      Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

       Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, викладену негативну інформацію, яка розповсюджена ОСОБА_2, зокрема, у заявах від 17.09.2008 року, реєстраційний № 117, та 18.09.2008 року, реєстраційні № 34, № 119, адресованих на ім’я голови президіуму Одеської обласної колегії адвокатів, та у заяві від 15.06.2010 року, реєстраційний № 34, адресованої Одеській обласній колегії адвокатів, зокрема висловлювання:

… «Гонорар он берет частями помесячно, наперед, за все иски я уплатила. Сумма на сегодняшний день составляет 5 тысяч 400 американских долларов.  

... он требует за июнь, июль, август – по 300 долларов США»;

… «Уплатила наперед, в счет гонорара 5400 долларов США (он мне инфляцию считал до копейки)  …. ОСОБА_1 решил, что за эти  месяцы (июнь, июль, август) он может требовать  еще дополнительно 900 долларов США, как ежемесячную заработную плату стабильности. ОСОБА_1 сорвал 12 и 17 сентября на заседания не пришел. ОСОБА_1 работает на дому, объяснил мне, что налоги не платит, … и квитанции не дает»;

... «ОСОБА_1 одержав від мене 6000 доларів США, які я позичила для нього у фізичних осіб, фактично  мені правову допомогу не надав».

      Зобов’язати ОСОБА_2 спростувати вищевказані відомості у такий же спосіб, у який вони були поширені, а саме, направити на адреси голови президіуму Одеської обласної колегії адвокатів та Одеської обласної колегії адвокатів листи – спростування такого змісту:

     «ОСОБА_2 у заявах від 17.09.2008 року, реєстраційний № 117, та 18.09.2008 року, реєстраційний № 34, №119 адресованих на ім’я голови президіуму Одеської обласної колегії адвокатів, та у заяві від 15.06.2010 року, реєстраційний № 34, адресованої Одеській обласній колегії адвокатів, викладені відомості, які не відповідають дійсності, та порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, зокрема:

… «Гонорар он берет частями помесячно, наперед, за все иски я уплатила. Сумма на сегодняшний день составляет 5 тысяч 400 американских долларов.  

... он требует за июнь, июль, август – по 300 долларов США»;

… «Уплатила наперед, в счет гонорара 5400 долларов США (он мне инфляцию считал до копейки)  …. ОСОБА_1 решил, что за эти  месяцы (июнь, июль, август) он может требовать  еще дополнительно 900 долларов США, как ежемесячную заработную плату стабильности. ОСОБА_1 сорвал 12 и 17 сентября на заседания не пришел. ОСОБА_1 работает на дому, объяснил мне, что налоги не платит, … и квитанции не дает»;

... «ОСОБА_1 одержав від мене 6000 доларів США, які я позичила для нього у фізичних осіб, фактично  мені правову допомогу не надав».

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

     Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 54,14 (п’ятдесят чотири гривні чотирнадцять копійок) грн.

     В задоволенні решти позову, - відмовити.

     Рішення  набирає законної сили після  закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

     У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його   не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного  провадження або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного провадження.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом  десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.        

Суддя   В. К. Барвенко