Справа № 2-3674/11

Категорія 43

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2011 р.  Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді -  Лушнікова В. Ф.,

при секретарі – Бойко І.Ю. ,   розглянувши у судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ДП «Севастопольський морський торгівельний порт» до ОСОБА_1   про визнання особи, таким що втратив право користування житловим приміщенням, суд

                                                         В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне  підприємство «Севастопольський морський торгівельний порт», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1  про визнання таким, що втратив право користування житловою площею у АДРЕСА_1 мотивуючи свої вимоги тим, що в гуртожитку в казаній кімнаті зареєстрован відповідач ОСОБА_1, відповідно довідки про склад сім'ї і реєстрації № 221 від 27.07.2011р., яка знаходяться на балансі ДП «Севастопольський морський торгівельний порт», однак належить Державі в особи Міністерства транспорту і зв'язку, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлю гуртожитку від 30.12.2005, реєстраційним написом ДГП "БТІ та ДРОНМ" м. Севастополя № 1547 від 04.01.2006, однак більш 6-ті  місяців відповідач по місцю реєстрації не проживає, його речей в кімнаті немає, особовий рахунок відсутній, що підтверджується актом від 27.07.2011 р.,

Представник позивача – ОСОБА_2, який діє на підставі доручення у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог часткове, а саме просив визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та пояснив, що він не проживає в казаній кімнаті, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового збору.

Відповідач в судове засідання  не з’явився. Про час і місце розгляду справи сповіщен належно відповідно до положень ЦПК України. Визнаючи наявні матеріали справи про права і взаємостосунки сторін достатніми, суд знаходить можливим, згідно зі ст. 169 ч.4 ЦПК України, розглянути справу у відсутність відповідача, та постановити заочне рішення.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ДП «Севастопольський морський торгівельний порт», котра належить Державі в особи Міністерства транспорту і зв'язку, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлю гуртожитку від 30.12.2005, реєстраційним написом ДГП "БТІ та ДРОНМ" м. Севастополя № 1547 від 04.01.2006, однак є гуртожитком, що підтверджується копіями документів, долучених до матеріалів справи. У кімнаті 223 вказаного гуртожитку зареєстрован відповідач.

З досліджених судом актів фактичного проживання в гуртожитку вбачається, що ОСОБА_1  в кімнаті 223 гуртожитку більше 6-ті місяців не проживає.

Згідно ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України право на житлове приміщення зберігається за відсутнім наймачем протягом шести місяців; визнання особи що втратила право користування житловим приміщенням  унаслідок відсутності цієї особи понад встановленого терміну в судовому порядку.

Судом у судовому засіданні на підставі наданих доказів встановлено, що відповідач у спірній кімнаті не проживає та не користується житлом, оплату за користування житлом не проводить, претензій на спірне житло не пред’являл.

Таким чином, оцінивши всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність проживання відповідача у спірній кімнаті понад шість місяців без поважних причин,  що свідчить про обґрунтованість вимог позивача про визнання відповідача, таким що втратив право користування житловою площею в АДРЕСА_1

          Оскільки спеціальним законом окремо не передбачений порядок визнання таким, що втратив право користування житловою площею осіб, що проживають в гуртожитку, суд застосовує ст.8 ЦПК України –схожі відносини.

     На підставі ст.ст.71,72 Житлового кодексу України, керуючись ст.ст.6,10,11,60,212-214, 224-226 ЦПК України, суд

                                                                           В И Р І Ш И В:

   Позов  задовольнити.

Визнати ОСОБА_1  таким, що втратив право користування житловою площею у кімнаті АДРЕСА_1

    Стягнути з ОСОБА_1  на користь ДП «Севастопольський морський торгівельний порт»витрати по оплаті державного мита в сумі 17 гр. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гр.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   

Суддя –