КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-1147/08 Головуючий у І інстанції: Невгад Л.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Саприкіної І.В., при секретарі Кірієнко І.Г., розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2007 року у справі з позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві про визнання незаконною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії по перерахунку пенсії та доплати, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2007 року ОСОБА_1. (далі - позивач) звернувся в Білоцерківський міськрайонний суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (далі - відповідач) про визнання незаконною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії по перерахунку пенсії та доплати.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2007 року в задоволенні вищевказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідач направив заперечення, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач при призначенні та виплаті пенсії позивачу, додаткової пенсії, доплати до пенсії діяв відповідно до норм чинного законодавства.
З таким висновком погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в зв'язку з чим перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м. Білій Церкві і одержує пенсію по інвалідності, яка призначена йому відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) у розмірі відшкодування фактичних збитків із середньомісячної заробітної плати за роботу в зоні відчуження з 09.09.1992 року і станом на 01.01.2007 року розмір пенсії становить 846, 53 грн. Крім основної пенсії, позивачу, відповідно до ст. 50 Закону, призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% від розрахункової величини 19 грн. 91 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюються за рахунок коштів державного бюджету». Також до пенсії позивача здійснюється доплата відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з постановленого рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 року № 231-1У, а також його Прикінцеві положення, дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки цим Законом на даний час механізм перерахунку вказаних в ньому пенсій не визначений, то відповідач правомірно застосував положення постанов Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» при обчисленні вказаних вище пенсій, - оскільки згідно ч. 5 ст. 54 Закону порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.
Також суд, проаналізувавши положення ст. 67 Закону в новій редакції та ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підставно вказав, що положення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком не поширюється при визначенні розмірів пенсійних виплат, передбачених Законом, а тому не може бути застосований до позивача.
Колегія суддів визнає також вірним посилання місцевого суду на необґрунтованість вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок доплати до його пенсії з 01.01.2007 року, виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати, оскільки п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинена дія ч. 2 ст. 39 Закону, відповідно до якої розмір доплати передбачений на рівні однієї мінімальної заробітної плати, а відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в України положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Наведене свідчить про те, що відповідач як суб»єкт владних повноважень при призначенні та виплаті пенсії позивачу, додаткової пенсії та доплати до пенсії діяв в межах наданої компетенції у відповідності до вимог законодавства та не порушив права та законні інтереси позивача.
Оскільки доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, уже були детально проаналізовані судом першої інстанції в його рішенні, в т.ч. перевірялися положення Законів, які регулюють спірні правовідносини, на відповідність Конституції України, Конвенції та практики Євросуду і вони не спростовують висновків суду, то колегія суддів їх до уваги не приймає.
З врахуванням вище викладеного та беручи до уваги те, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.03.2007 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України і прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді:
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 22-а-1147/08 Головуючий у І інстанції: Невгад Л.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Саприкіної І.В., при секретарі Кірієнко І.Г., розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2007 року у справі з позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві про визнання незаконною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії по перерахунку пенсії та доплати.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді: