КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

П О С Т А Н О В А  Іменем України
15.04.2008 р.	Справа №22а-590/08×

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого:                         Бєлової Л.В.

суддів:                                    Усенко В.Г.,  

                                               Малиніна В.В.                   

при секретарі:                        Джуринській Н.В.

 

                розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ у Вінницькій області) на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці 04 квітня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Вінницького обласного військового комісаріату, ГУ ПФУ у Вінницькій області про перерахунок розміру пенсії по втраті годувальника, -           

 

В С Т А Н О В И В:

 

У березні 2007 року позивач - ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до Вінницького обласного військового комісаріату, ГУ ПФУ у Вінницькій області про перерахунок розміру пенсії по втраті годувальника.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 04 квітня 2007 року позов ОСОБА_1до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок розміру пенсії по втраті годувальника задоволено:

-     зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника, призначеної ОСОБА_1., як члену сім'ї військовослужбовця, що помер, з урахуванням вимог Указу Президента України від 14.07.1999 року №847 «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», Указу Президента України №173 від 22.02.2002 року «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» Указів Президента України №615 від 14.07.1995 року та №923 від 04.10.1996 року, а також Постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.2000 року з моменту введення їх в дію;

-     стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1. суму пенсії по втраті годувальника, з урахуванням перерахунку за минулий час, починаючи з 04.04.1995 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням по справі, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області було подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій зазначається, що оскаржувана постанова є незаконною і її слід скасувати на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм  процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що              апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції -скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволенні позову ОСОБА_1відмовити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

-     неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

-     недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

-     невідповідність висновків суду обставинам справи;

-     порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи бо питання.

            Судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивачці ОСОБА_1. з 01.04.1995 року, як члену сім'ї військовослужбовця, що помер 09.12.1986 року нарахована пенсія відповідно до чинного законодавства відповідно до чинного на той момент законодавства (а.с. 90).

            Так, як зазначає позивач у своєму позові, як дружині військовослужбовця, після його смерті була нарахована пенсія в розмірі 30% окладу  чоловіка, до якого входили:

-     посадовий оклад;

-     оклад за військовим званням;

-     відсоткова надбавка за вислугу років - 40%;

-     компенсація продовольчого пайка;

-     надбавка за особливі умови служби - 35%;

-     надбавка за класність.

            Зміст позовних вимог позивача становить перерахунок пенсії у разі втрати годувальника з урахуванням:

-     щомісячної 100-відсоткової надбавки, встановленої  Указом Президента від 23.02.2002 року № 173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ»; щомісячної надбавки;

-     щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України встановлені Указом Президента України від 05.05.2003 року №389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу»;

-     премії, передбаченої п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» та розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року № 75.

            Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що не може керуватись тією обставиною, що в переліку видів грошового забезпечення, згідно яких позивачці повинна була нараховуватись та виплачуватись пенсія, визначеному ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року (№ 2262-12), а також п. п. 6, 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії  і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям строкової служби та   військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу внутрішніх справ та членам їх сімей» № 393 від 17.07.1992 року не були зазначені надбавки та інші виплати, урахування яких вимагає позивач, і необхідність їх урахування були визначена лише Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 15.06.2004 року №1769-IV, який не має зворотної дії в часі, і на підставі якого перерахунок пенсії, призначеної позивачці, був проведений з 01.01.2005 року.

            Суд першої інстанції зазначає, що невключення таких додаткових видів грошового забезпечення, як 100% надбавка, яка введена з 01.01.2003 року Указом Президента № 173 від 22.02.2002 року та 33,3 % від розміру всіх видів грошового забезпечення, встановлена Указами Президента України № 615 від 14.07.1995 року та № 923 від 04.10.1996 року, у перелік, визначений ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року не свідчить про те, що вони входять до грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки у нормативних актах немає вичерпного переліку видів грошового забезпечення, невнесення їх у перелік своєчасно не може свідчити про їх відсутність або про те, що вони не підлягають урахуванню при призначенні пенсій.

            З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується, виходячи з наступного.

            Нарахування позивачці пенсії здійснювалось на підставі статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 2262 від 09.04.1992 року, яка була чинна до 01.01.2005 року, якою передбачалось, що для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років служби, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію та умови служби.

            Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 в редакції від 17.07.1992 року пунктом 7 передбачено, що до видів грошового забезпечення, з яких обчислюються пенсії, відносяться додаткові види грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).   

            Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що переліченими нормативними актами, які були чинними на момент призначення позивачці пенсії по втраті годувальника, не передбачалось таких видів грошового забезпечення, з яких обчислювалась пенсія, як надбавка за безперервну військову службу, 33,3 % премії, 100% надбавки.

  Згідно вимог ст.63 Закону N2262-XII та п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N393 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв'язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії.

При збільшенні розміру окладів грошового утримання (посадового окладу й окладу за військовим (спеціальним) званням) перерахунку підлягають як відсоткова надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, що враховувалися при обчисленні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від зазначених окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з таємними документами, умови служби тощо), у тому числі після набуття чинності з 19 січня 2000 року постановою Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 року N12 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N393».

            Відповідно до пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 передбачено, що пенсії, які призначаються особам обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день звільнення зі служби, а звільненим зі служби до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" - із суми грошового забезпечення, встановленого для відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день введення в дію цього Закону. Грошове забезпечення у частині, що не перевищує десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, враховується при обчисленні пенсії повністю, а решта - в розмірі 50 процентів.

            Постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 06.04.1996 року, якою затверджуються додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України,  передбачено, що премія яка виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.

            Преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 04.10.1996 року № 923 та здійснювалось на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 829 від 22.05.2000 року.

  Отже, законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом N2262-XII, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон N1769-IV, який набув чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, а тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.    

  На підставі невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, постанова Замостянського районного суду м. Вінниці 04 квітня 2007 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. 

Керуючись ст. ст.  99, 100,160, 198, 202, 205, 206, КАС України, суд, -

 

П О С Т А Н О В И В:       

 

Апеляційну скаргу відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці 04 квітня 2007 року  - задовольнити.

 

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці 04 квітня 2007 року - скасувати.

 

Прийняти нову постнову суду, якою у задоволенні позову ОСОБА_1до Вінницького обласного військового комісаріату, ГУ ПФУ у Вінницькій області про перерахунок розміру пенсії по втраті годувальника - відмовити.

 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий суддя

 

Судді