КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а- 586/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2008 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєлової Л.В.,
суддів Бистрик Г.М.,
Малиніна В.В.
при секретарі Гладишко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача - управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі про проведення компенсації, індексації пенсії та стягнення моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2006 року позивачка - ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі, в якому просила:
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі провести індексацію пенсії позивачки за 2004 та за 2005 роки та повернути позивачці суму індексації у розмірі 59 гривень;
- стягнути на її користь з управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі матеріальну та моральну шкоду у сумі 300 гривень.
08.06.2006 року позивачка доповнила позовні вимоги і просила суд, крім названих вище позовних вимог, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі нарахувати та виплатити позивачці компенсацію за несвоєчасно виплачену частину пенсії у 2004,2005 роках у сумі 127 гривень. (а.с. 9)
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року позов ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі про проведення компенсації, індексації пенсії та стягнення моральної шкоди - задоволено частково:
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області компенсувати ОСОБА_1втрату частини пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати за період 2004, 2005 роки;
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області індексувати пенсію ОСОБА_1за період з липня по грудень 2005 року;
-
|
Суддя-доповідач - Бєлова Л.В. |
Справа в апеляційній інстанції №22а - 2217/07 перереєстровано на № 22-а-586/08 |
|
Головуючий в першій інстанції - Гарник М.С. |
Справа в першій інстанції № 2а-4/2007 р. |
- стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області на користь ОСОБА_1100 гривень моральної шкоди;
- в частині стягнення моральної шкоди у сумі 900 гривень - позивачці відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, представником відповідача управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі подано апеляційну скаргу, в якій апелянт зазначає що оскаржувана постанова в частині задоволення позову ОСОБА_1постановлена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року та закрити провадження по справі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції, представник апелянта підтримав повністю вимоги апеляційної скарги а також просив застосувати до вимог позивачки про компенсацію ОСОБА_1втрату частини пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати за період 2004, 2005 роки наслідки пропуску строку звернення до суду за 2004 рік передбачені ст. ст. 99-100 КАС України.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає що оскаржувана відповідачем постанова постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити в силі постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Так, як вбачається з матеріалів справи, з 01.01.2004 року у зв'язку із вступом в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачці було неправильно перераховано суму пенсії, тому в серпні 2005 року позивачка звернулась з позовом до суду в якому просила здійснити перерахунок розміру пенсії з урахуванням заробітної плати за 1996 рік, що становить 4862,6 гривні з 01 січня 2004 року та стягнути моральну шкоду у розмірі визначеному судом.
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 05 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1. задоволено частково:
- зобов'язано комісію по призначенню (перерахунку) пенсії управління ПФ в Чечельницькому районі Вінницької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1. з 01 січня 2004 року;
- у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Після чого позивачка звернулась до суду з вимогами провести компенсацію втрату частини пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати за період 2004, 2005 роки.
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року, яка оскаржується в Київському апеляційному адміністративному суді, вказані вимоги про компенсацію - задоволені.
Так, судом першої інстанції встановлено що у згідно рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 05.10.2005 року управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі перерахувало пенсію позивачки за 2004, 2005 роки, в результаті чого позивачці доплачено за два роки 1375 грн.
Тобто, як правильно встановлено рішенням суду першої інстанції, з вини відповідача виплата пенсі позивачці в 2004, 2005 роках у розмірі цієї суми була затримана.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції цілком погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати проводиться в разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Так, як позивачці виплачено пенсію у 2004,2005 роках у розмірах встановлених законодавством тільки після відповідного рішення суду, вона вимагає виплатити їй компенсацію в сумі 127 гривень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Доводи апелянта про те що позивачка не має права на таку компенсацію з тих причин, що відповідачем було здійснено перерахунок пенсії відповідно до встановлених постановою суду розмірів відразу після набрання рішенням суду законної сили, і які не взяті до уваги судом першої інстанції цілком правомірно виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами законодавства відповідач повинен був перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1. на підставі ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі документів про заробітну плату, які були наявними у пенсійній справі.
Такий перерахунок компетентні працівники УПФУ в Чечельницькому районі Вінницької області повинні були здійснити у відповідності із покладеними на них обов'язками безпосередньо з 01 січня 2004 року коли проводився перерахунок, а не чикаючи оскарження їхніх дій, та рішення суду з цього питання.
Так, як працівники управління ПФ в Чечельницькому районі Вінницької області здійснили перерахунок у розмірах нижчих ніж це передбачено законодавством та встановлено постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 05.10.2005 року, позивачка має право на компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати за період 2004, 2005 роки.
Вимоги апелянта про застосування до вимог позивачки про компенсацію їй втрату частини пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати за період 2004, 2005 роки наслідки пропуску строку звернення до суду за 2004 рік передбачені ст. ст. 99-100 КАС України судом апеляційної інстанції до уваги не беруться виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності з вимогами ст. 100 КАС України, - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Так, суд апеляційної інстанції вважає цю вимогу апелянта безпідставною з тих підстав що для того щоб позивачка мала змогу звертатись з вимогами про компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку із порушенням строків її виплати, їй спочатку необхідно було довести що пенсія в цей період виплачувалась у розмірах нижчих ніж встановлено законодавством, що і було зроблено позивачкою у судовому порядку в 2005 році.
Таким чином в цій частині апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року в цій частині підлягає - залишенню без змін.
Крім того, оскаржуваною постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року було також задоволено позов в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області індексувати пенсію ОСОБА_1за період з липня по грудень 2005 року.
Як зазначає позивачка, з липня по грудень включно 2005 року позивачці непроіндексовано пенсію відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Представник відповідача пояснює це тим що на час звернення позивачки з позовом, пенсії, у яких встановлені базові місяці, починаючи з 01.01.2005 року до відповідного розпорядження Пенсійного Фонду України не індексуються.
В цій частині, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачці переіндексацію пенсії з липня по грудень включно 2005 року, виходячи з наступного.
Так, згідно з ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно
до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
На виконання цієї норми Закону, було затверджено Порядок проведення
індексації грошових доходів населення Постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078.
Згідно п. 4 вказаного Порядку, - індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які
втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням
надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової
грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та
компенсаційних виплат).
Також слід зазначити що відповідно до 5. зазначеного Порядку, - у разі підвищення розмірів мінімальної пенсії, місяць, в якому відбулося підвищення,
вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для
індексації грошових доходів населення. Індексація грошових
доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З
наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком
індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У відповідності із п. 1-1 зазначеного Порядку - індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Як вбачається з наданих в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 26.02.2008 року ксерокопій листів Пенсійного Фонду України про роз'яснення проведення індексації пенсій, - індекс споживчих цін у відповідних місяцях 2005 року, за які позивач звертався про проведення індексації, становив менше ніж 101 відсоток.
Так як величина індексу споживчих цін в тих місяцях, коли позивач звернувся з вимогами про проведення індексації не перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, то у відповідності до Порядку проведення
індексації грошових доходів населення Постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, - індексація грошових доходів за ці місяці не проводиться.
Тому, в цій частині відповідач правомірно відмовив позивачеві у проведенні індексації.
Враховуючи викладене, в цій частині апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року в цій частині підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в цій частині необхідно відмовити.
Стосовно вимоги апелянта про відмову у задоволенні позову в частині стягнення на її користь 100 гривень моральної шкоди, в цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з необхідністю задовольнити вимогу апеляційної скарги, та скасувати в цій частині рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України, - вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи частково позовну вимогу про стягнення з УПФУ суму моральної шкоди у 100 гривень виходить з того, що з показів позивачки вбачається, що УПФУ в Чечельницькому районі своєю бездіяльністю наніс позивачці моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного Кодексу України визначено у чому саме полягає моральна шкода, і серед інших видів, зокрема, зазначено що моральна шкода полягає: 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
Проте, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, вважає що позивачкою не було обґрунтовано в чому саме полягають душевні страждання позивачки, і не доведено того що цих страждань позивачка зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї з боку відповідача.
Тому, в цій частині, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Стосовно вимоги апелянта про закриття провадження у справі, в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, - постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Ст. 157 КАС України містить виключний перелік підстав закриття провадження по справі, жоден з яких не стосується даної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 198 КАС України, - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України, - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає що апеляційна скарга УПФУ в Чечельницькому районі підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про зобов'язання УПФУ в Чечельницькому районі індексувати пенсію позивачки з липня по грудень 2005 року та в частині стягнення на користь позивачки 100 гривень моральної шкоди - скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу відповідача - управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі - задовольнити частково.
Постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області індексувати пенсію ОСОБА_1за період з липня по грудень 2005 року, а також в частині стягнення моральної шкоди - скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області індексувати пенсію ОСОБА_1за період з липня по грудень 2005 року, та стягнення моральної шкоди - відмовити.
В решті постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 15 березня 2007 року - залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді