Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/11028/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Колесніковій Н.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аракс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання рішень не чинними, дій протиправними, визнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2011 року податковою звітністю та зобов`язання прийняти декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2011 року.
В судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Донецька щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень та травень 2011 року податковою звітністю та зобов’язати ДПІ у Київському районі м.Донецька прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень та травень 2011 року у якості податкової звітності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень і травень 2011 року податковою звітністю посилається на своє рішення від 10.02.2010р. № 25 про аннулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, яке визнано нечинним постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2010р., що набрала чинності 09.06.2010р.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація – документ, що подається платником податків. ТОВ «Аракс» не є платником податку на додану вартість, у зв”язку з чим не може подавати декларації з цього податку. Просить з урахуванням уточнених позовних вимог в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аракс» є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Київському районі м. Донецька.
Відповідно до приписів абз. 1-2 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. В даних правовідносинах відповідач є суб`єктом владних повноважень.
Як встановлено в судовому засіданні, 18 січня 2007 року позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість, про що йому видано відповідне свідоцтво №100013247.
10.02.2010р. відповідачем складено Акт № 25, яким прийнято рішення стосовно ТОВ «Аракс» про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Зазначене рішення відповідача було оскаржене позивачем до Донецького окружного адміністративного суду, який постановою від 26.04.2010 року по справі № 2а-5823/10/0570 визнав недійсним рішення ДПІ в Київському районі м. Донецька про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аракс», викладене в акті від 10.02.2010р. № 25.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010р. постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2010р. залишена без змін.
На виконання зазначених вище рішень судів ДПІ у Київському районі м. Донецька 10.09.2010р. винесено рішення про відміну анулювання реєстрації та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Аракс», яким відмінено анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аракс», відновлено свідоцтво про його реєстрацію платником ПДВ, визнано недійсним акт про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Аракс» від 10.02.2010р. № 25 та вирішено внести зміни до Реєстру платників ПДВ.
У зв`язку із невиконанням податковим органом рішення від 10.09.2010р. позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Донецька, ДПА у Донецькій області та ДПА України про зобов`язання внести до Реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Аракс» як платника ПДВ та розмістити офіційну інформацію про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Аракс» як платника ПДВ.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2011р. по справі №2а-26456/10/0570, залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011р., позов ТОВ «Аракс» задоволено частково і зобов`язано ДПА України внести до Реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Аракс» як платника ПДВ та розмістити на офіційному веб-сайті інформацію про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Аракс» як платника ПДВ.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2011р., яка набрала чинності 06.04.2011р., до теперішнього часу ДПА України не виконана.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2011р. позивачем до відповідача подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, яку в той же день отримано відповідачем з попередженням про можливість невизнання.
18.04.2011р. позивачем до відповідача подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року від 14.04.2011р., яку отримано відповідачем з попередженням про можливість невизнання.
11.05.2011р. позивачем до відповідача подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року від 10.05.2011р., яку отримано відповідачем 17.05.2011р.
14.06.2011р. позивачем до відповідача подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року від 10.06.2011р., яку отримано відповідачем 21.06.2011р.
Листами від 11.03.2011р. № 4815/10/28-013, від 18.04.2011р. № 8279/10/28-013, від 18.05.2011р. № 10999/10/23-013 та від 21.06.2011р. № 14990/10/28-013 відповідач повідомив позивача про невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість відповідно за лютий, березень, квітень і травень 2011 року податковою звітністю на підставі скасованого рішення від 10.02.2010р. № 25 та ст. 9.8. Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами і доповненнями).
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4. безсторонньо (неупереджено);
5. розсудливо;
6. добросовісно;
7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, на досягнення яких спрямоване це рішення;
9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами ч. 2 і 3 ст. 14 КАС України та Конституції України встановлено, що постанови та ухвали суду, зокрема, в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України. Не виконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем при прийнятті рішень про невизнання податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за лютий-травень 2011 року податковою звітністю проігноровані зазначені вище рішення Донецького окружного адміністративного суду та Донецького апеляційного адміністративного суду, які набрали законної сили і є обов`язковими для виконання на всій території України, в частині скасування рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Аракс» платником ПДВ, та зроблено посилання на скасований акт від 10.02.2010р. № 25 про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, що є порушенням Конституції та законів України.
Пунктом 1.3. Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку – особа, яка згідно з цим законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пункт 180.1. ст. 180 Податкового кодексу України дає визначення поняття «платник податку на додану вартість», яким є, зокрема, будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 цього Кодексу, а також будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (ст. 49 Податкового кодексу України).
Стаття 67 Конституції України зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними до суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу). В той же час, відповідно до частини 2 ст.71 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення, викладеного у зазначених вище листах щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень та травень 2011 року у якості податкової звітності та визнає його дії такими, що порушують приписи Конституції України та право позивача на здійснення господарської діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають стягненню з урахуванням вимог ст. 94 КАС України.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 72, 86, 94, 158–163, 185-186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дії протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року і травень 2011 року, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Аракс», податковою звітністю.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року і травень 2011 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Аракс», у якості податкової звітності.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аракс» понесені витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 26.08.2011р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 22.08.2011р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.