Справа № 2/0203/1030/2011
Провадження № 22-ц/290/215/2012Головуючий в суді першої інстанції:Бондаренко О.І.
Категорія: 41 Доповідач: Панасюк О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого – судді Панасюка О.С., суддів Медяного В.М., Матківської М.В., з участю секретаря Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 грудня 2011 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 1231 про визнання неправомірними рішень житлової комісії та спонукання до вчинення певних дій, –
встановила:
В травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з цим позовом, просив скасувати рішення військової частини А 1231, житлової комісії військової частини А 1231, протокол № 13 від 8 листопада 2010 року, протокол № 15 від 29 грудня 2010 року, протокол № 2 від 10 лютого 2011 року, затверджені командиром військової частини А 1231, визнати неправомірними дії військової частини А 1231 щодо неподання до гарнізонної житлової комісії списків на отримання житла та зняття його з квартирного обліку; зобов’язати військову частину А 1231 включити його до списків на отримання житла з 17 січня 1993 року, з урахуванням пільг на першочерговість як ветерана військової служби Збройних Сил України з 27 липня 2005 року, та подати їх до гарнізонної житлової комісії.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16 грудня 2011 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що спір виник у зв’язку із рішеннями та бездіяльністю відповідача – суб’єкта владних повноважень – щодо реалізації права позивача, що виникає з проходження останнім публічної (військової) служби, а тому згідно зі ст.17 КАС України відноситься до компетенції суду адміністративної юрисдикції і підлягає розгляду в порядку КАС.
Проте з таким висновком погодитись не можна.
Згідно із ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У відповідності до п.29 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470, право громадянина перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи зберігається, зокрема, у випадку виходу на пенсію, а п.39 передбачає, що громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень.
Відповідно до п.7 тс.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів війни органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветеранам військової служби надаються пільги, зокрема, першочергове, протягом року після звільнення та прибуття до постійного місця проживання, забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Як видно із позовної заяви, позивач вимагає захистити його право на взяття на квартирний облік після виходу на пенсію (в запас Збройних Сил України), як особи, яка має право на пільгове – першочергове забезпечення житлом.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що між сторонами виник спір у зв’язку із проходженням позивачем публічної служби, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про захист порушеного права на отримання житла.
Ураховуючи викладене, зазначений спір є цивільно-правовим і відповідно до вищевказаних норм права підсудний місцевим судам загальної юрисдикції, а не адміністративним судам.
За таких обставин колегія судів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав закривати провадження у справі, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст.307, 311, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 грудня 2011 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А 1231 про визнання неправомірними рішень житлової комісії та спонукання до вчинення певних дій скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Оригіналу відповідає: