Справа № 22Ц-3980/11
Провадження № 22-ц/290/142/12Головуючий в суді першої інстанції:КОРОЛЬ О.П.
Категорія: 21 Доповідач: Панасюк О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого – судді Панасюка О.С., суддів Камзалова В.В., Матківської М.В., з участю секретаря Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 листопада 2011 року про скасування рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Товарна універсальна біржа «Сальдо»» від 23 вересня 2008 року, –
встановила:
У серпні 2011 року до суду звернувся ОСОБА_4 із заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Товарна універсальна біржа «Сальдо»» від 23 вересня 2008 року, яким визнано дійсним договір дарування від 22 вересня 2008 року, за яким ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_2 прийняла у дар житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 183,9 кв.м., житловою площею 47,9 кв.м., та земельну ділянку, площею 0,1500 га, кадастровий номер 0520680203:03:001:0001, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташовані в АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на це нерухоме майно, вказуючи, що зазначений будинок був побудований ним з ОСОБА_3 під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а відтак належить їм на праві спільної сумісної власності, проте він участі у розгляді справи третейським судом не брав, про існування рішення дізнався лише 11 липня 2011 року при ознайомленні із матеріалами перевірки його заяви Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій області.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 листопада 2011 року заяву задоволено, рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Товарна універсальна біржа «Сальдо»» від 23 вересня 2008 року скасовано, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені ним у справі судові витрати у виді судового збору в розмірі 8,50 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та витрат, пов’язаних із явкою до суду в сумі 617,49 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а заяву ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Задовольняючи заяву та скасовуючи рішення третейського суду суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що цим рішенням третейський суд вирішив питання про права і обов’язки ОСОБА_4, який не брав участі у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення третейського суду.
Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Як видно з матеріалів перевірки Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області житловий будинок був побудований в 2005 році на придбаній за договором купівлі-продажу від 4 квітня 2003 року земельній ділянці, тобто майно, на яке рішенням третейського суду було визнано право власності за ОСОБА_2, було придбано в період перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у шлюбі, який був зареєстрований 19 грудня 1996 року, а розірваний 23 квітня 2008 року.
З матеріалів справи № 275-23/09-08М постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Товарна універсальна біржа «Сальдо»» вбачається, що ОСОБА_4 участі у ній не брав, копії рішення йому не вручалось.
П.5 ч.3 ст.51 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що підставою для скасування рішення третейського суду є вирішення питання про права і обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
Оскільки третейський суд вирішив питання про права і обов’язки ОСОБА_4, який не брав участі у справі, то суд дійшов правильного висновку про необхідність скасування рішення третейського суду.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на пропуск ОСОБА_4 встановленого ч.4 ст.51 Закону України «Про третейські суди» тримісячного строку на звернення із заявою про скасування рішення третейського суду з дня коли особа, яка не брала участі у справі, дізналася або повинна була дізнатися про прийняття рішення з огляду на таке.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стверджують, що про прийняття рішення третейського суду представникові ОСОБА_4 стало відомо 17 травня 2011 року, який був присутній при врученні цього рішення експертові Вінницької торгово-промислової палати. Проте, само по собі таке вручення не може свідчити про те, що заявник дізнався чи повинен був дізнатися про прийняття рішення третейського суду, при тому, що у справі не має жодних доказів, які б спростовували його твердження про те, що про прийняття рішення він дізнався лише в липні 2011 року. Крім того, заява ОСОБА_5 була подана до суду 9 серпня 2011 року (а.с.2), а не 9 вересня 2011 року, як стверджують апелянти, тобто в межах тримісячного строку від зазначеного ними самими дня, коли заявник повинен був дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: