Справа № 22Ц-3857/11Головуючий в суді першої інстанції:ФАРТУХ О.І.
Категорія: 48 Доповідач: Панасюк О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.01.2012 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого – судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Сопруна В.В., з участю секретаря Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,–
встановила:
В жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернулася в суд з цим позовом, вказуючи, що під час шлюбу з відповідачем народила двох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до рішення Піщанського районного суду від 29 вересня 2010 року відповідач сплачував аліменти на кожного з дітей в розмірі по 750 грн., але з досягненням сином 11 вересня 2011 року повноліття стягнення аліментів на нього припинилось. Проте, він продовжує навчання в Одеській національній морській академії, проживає у найманій квартирі, тому що не забезпечений місцем у гуртожитку, а відтак потребує матеріальної допомоги. Відповідач здійснює підприємницьку діяльність – займається роздрібною торгівлею, має нерегулярний, мінливий дохід, а тому просила стягувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн.
Рішенням Піщанського районного суду від 21 листопада 2011 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 750 грн. щомісячно до закінченням ним навчання або досягнення двадцяти трьох років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
За змістом ст.ст. 199, 200 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до закінчення навчання, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; при ухилянні батьків від цього обов’язку кошти на утримання дітей стягуються з них за рішенням суду, зокрема, у твердій грошовій сумі; при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки повнолітній син сторін продовжує навчання, то потребує у зв’язку з цим матеріальної допомоги, відповідач, як такий, що здійснює підприємницьку діяльність, може таку допомогу надавати, а оскільки він має нерегулярний мінливий дохід, то повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі, розмір яких визначив з урахуванням принципів розумності і справедливості в сумі 750 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про його важкий матеріальний стан, пов’язаний з діями позивачки ОСОБА_3, яка відібрала у нього магазин в с.м.т. Піщанка, оскільки згідно з довідкою Крижопольської МДПІ у Вінницькій області від 9 листопада 2011року обсяг виручки приватного підприємця ОСОБА_2 від реалізації товарів (робіт, послуг) за перший – третій квартал 2011 року становив 75000 грн. (відповідно до поданих ним же звітів) (а.с.30). Крім того не вирішення у встановленому порядку між сторонами питання про поділ їх спільного сумісного майна не позбавляє обов`язку кожного з них надавати утримання дітям.
Також колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відтак саме на відповідачу лежить обов’язок доводити свою неспроможність надавати матеріальну допомогу синові.
Суд першої інстанції в повному обсязі перевірив правові підстави заявлених позовних вимог, доводи сторін, обставини спору та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними, а відтак не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 21 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Оригіналу відповідає: