Справа № 22Ц-3866/11Головуючий в суді першої інстанції:КЛАПОУЩАК С.Ю.
Категорія: 32 Доповідач: Панасюк О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого – судді Панасюка О.С., суддів Камзалова В.В. та Іванюка М.В., при секретарі Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київцивілбуд» про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, майнової та моральної шкоди, –
встановила:
У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд з цим позовом, вказуючи, що 15 січня 2010 року отримав від виконкому Вінницької міської ради ордер на квартиру (соціальне житло) № 157 в будинку № 1 по вул. Червоноармійській у м. Вінниці, при цьому позивачу було роз’яснено, що незабаром забудовник – ТОВ «Київцивілбуд» має передати квартиру за актом прийому-передачі та видати ключі. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1037 від 23 вересня 2009 року та розпорядження Кабінету Міністрів України № 988-р від 19 серпня 2009 року було поставлено завдання здати будинок до початку 2010 року, тобто до дати видачі ордеру 15 січня 2010 року відповідач зобов’язаний був виконати оздоблення квартири в повному обсязі відповідно до вимог законодавства, однак станом на цю дату квартира була зовсім без оздоблення, дверних блоків тощо. У процесі усунення недоліків в оздобленні квартири сторони неодноразово підписувати акти погодження відповідно до актів-претензій, які ОСОБА_2 подавав керівництву відповідача, але недоліки в оздобленні квартири належним чином усунуті не були, акт прийому-передачі позивачем не підписаний. Через значну кількість недоліків у будівництві квартир та будинку в цілому, він не був прийнятий на обслуговування ЖЕКом, у зв’язку з чим було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червоноармійська-2», але воно також цей будинок на обслуговування не прийняло. Через недобросовісність відповідача позивач змушений був самостійно усувати недоліки в будівництві і оздоблені квартири, зокрема, ремонтувати трубу, пробиту будівельниками, налагоджувати циркуляцію в системі теплопостачання, відключати електропостачання через наявність в квартирі оголених дротів, однак квартира дотепер не придатна для проживання, для належного її оздоблення за ринковими цінами необхідно 72985,28 грн. З серпня 2010 року ОСББ «Червоноармійська-2» нараховує квартплату, яку ОСОБА_2 не сплачує, тому що не користується відповідними послугами, а відтак станом на 1 серпня 2011 року утворилась заборгованість в розмірі 5058,39 грн. Ці кошти на підставі ст.ст.1166,1172, 230 та 231 ЦК України, оскільки задля підписання акту прийому-передачі квартири керівництво ТОВ «Київцивілбуд» застосовувало обман і насильство щодо нього, позивач вимагав стягнути з відповідача у подвійному розмірі в сумі 156087,34 грн. Крім того, через незаконні бездіяльність та дії відповідача погіршився стан здоров`я позивача, він змушений витрачати додатково кошти на ліки та посилене харчування, тому вимагав стягнути з позивача 25000 грн. на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, що полягає у тривалих душевних стражданнях, приниженні його честі та гідності.
Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Ч.1 ст.303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених ОСОБА_2 в суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів спричинення йому матеріальної шкоди у виді втрат, передбачених ст.22 ЦК України, яких він зазнав у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, як і заподіяння відповідачем ушкодження його здоров`я та пов’язаних із цим додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування та придбання ліків, а відтак і безпідставності вимог про відшкодування моральної шкоди, як таких що випливають з вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані позивачем докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює та дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог і неправильність обраного позивачем способу захисту свого цивільного права.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 15 січня 2010 року ОСОБА_2 отримав від виконкому Вінницької міської ради ордер на сім`ю з чотирьох чоловік на трикімнатну квартиру (соціальне житло) № 157 в будинку № 1 по вул. Червоноармійській у м. Вінниці (а.с.19). У зв`язку із неповним та неналежним виконанням опоряджувальних робіт відповідачем, що встановлено, зокрема, проведеною за зверненням позивача перевіркою прокуратури (а.с.20а) та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (а.с.25) позивач відмовився підписувати акт прийому-передачі квартири, договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.69, 69а). Разом з тим у справі немає жодних доказів щодо існування між позивачем та відповідачем будь-яких договірних правовідносин. Натомість, відповідно до листа прокуратури Вінницької області 22 грудня 2009 року будинок прийнятий в експлуатацію, а 23 грудня 2009 року інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області видано свідоцтво про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, державним стандартам та будівельним нормам (а.с.25).
Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 1037 від 23 вересня 2009 року «Про затвердження порядку розподілу квартир, придбаних Державною іпотечною установою» підставою для вселення в квартиру громадян є ордер, виданий у встановленому законодавством порядку виконавчим органом або за рішенням Кабінету Міністрів України Державною іпотечною установою.
П.п.8,9 ч.2 ст.16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.
За змістом ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків (втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст.22 ЦК), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п.2 ч.2 ст.22 ЦК)) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч.ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно од ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Ч.3 цієї статті встановлено, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.14 ЦК України передбачено, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст.60 ЦПК України позивач повинен довести, що з вини відповідача йому завдано збитків.
Позивач ОСОБА_2 обґрунтовував свої вимоги про відшкодування шкоди неналежним виконанням відповідачем обов’язку передати йому належним чином оздоблену квартиру, проте не надав жодних доказів на підтвердження того, що між ним і відповідачем існують будь-які правовідносини зобов’язального характеру чи в силу договору або іншого правочину, чи в силу закону.
Суд першої інстанції в повному обсязі перевірив правові підстави заявлених позовних вимог, доводи позивача, обставини спору та дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними, а відтак не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 28 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київцивілбуд» про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, майнової та моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: