Справа № 22Ц-3883/11Головуючий в суді першої інстанції:ПИТЕЛЬ Е.М.
Категорія: 34 Доповідач: Панасюк О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого – судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Медяного В.М., при секретарі Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Крижопільського районного суду від 20 грудня 2010 року, –
встановила:
У лютому 2007 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом і, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в розмірі 69000 грн. та моральну – 25000 грн.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 11 липня 2006 року в с. Тернівка Крижопільського району Вінницької області без попередження було здійснено оприскування отрутохімікатом фосамідом БІ-58 плодового саду, що належить дирекції філії ЗАТ «ПК Поділля», внаслідок чого було отруєно 130 бджолосімей належної йому пасіки.
27 липня 2006 року дирекцією філії ЗАТ «ПК Поділля» було попереджено Тернівську сільську раду про оприскування плодового саду з 29 на 30 липня, але без зазначення назви препарату, його ступеню та терміну дії токсичності, що призвело до повторної загибелі залишків льотної бджоли.
Після звернення до Крижопільського РВ УМВС України у Вінницькій області позивачу стало відомо, що загибель бджіл на належній йому пасіці сталася внаслідок оприскування саду засобами захисту рослин приватним підприємцем ОСОБА_3., який орендував його у філії ЗАТ «ПК Поділля».
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
На це рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу і просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам у справі та ухвалив рішення, яке суперечить нормам матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_3. у порушенні права ОСОБА_2, а також причинного зв’язку між таким порушенням та заподіяними збитками.
Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Згідно з ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення судом касаційної інстанції є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Ч.2 ст.37 Закону України «Про бджільництво» встановлено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Згідно зі ст.39 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків (втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст.22 ЦК), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п.2 ч.2 ст.22 ЦК)) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Таким чином, законодавством передбачено відшкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків, за наявності порушення цивільного права особи та причинного зв’язку між порушенням права та збитками.
Відповідно до ст.60 ЦПК України позивач повинен довести, що з вини відповідача йому завдано збитків, а також їх вид та розмір.
Як на єдину підставу для визначення розміру відшкодування майнової шкоди ОСОБА_2 посилався на повідомлення ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Мед Поділля»» від 18 вересня 2006 року № 182, із якої вбачається, що йому завдано шкоду в розмірі 69015,24 грн., зокрема, до реальних збитків віднесено необхідність закупки 80 бджолосімей, що становить 16000 грн., неодержання товарного меду та приросту стільників (воску) на суму, відповідно, 19500 грн. та 1605,24 грн., а упущена вигода становить: при умові реалізації 4-х рамочних бджолопакетів: 5310 грн., при умові реалізації бджолосімей 10-ти рамочних – 10000 грн.; при умові приросту – розширенні пасіки – 1593 грн.; при умові збору квіткового пилу в середньому 4 кг від однієї бджолосім`ї – 13000 грн., а всього 31910 грн. (Т.1 а.с.34-35).
Проте, згідно з постановою ДІМ Крижопільського РВ УМВС України у Вінницькій області Захарчука А.П. від 22 липня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що станом на 18 серпня 2006 року на всіх 130 вуликах пасіки позивача є активна робоча бджола, яка займається медозбором, що свідчить про те, що загибелі бджолиних маток не відбулося, а тому бджолосім`ї повністю не загинули (Т.1 а.с.125, 126).
До прямих збитків віднесено неодержання товарного меду та приросту стільників (воску) на суму, відповідно, 19500 грн. та 1605,24 грн. При цьому розрахунок проводився виходячи із усіх 130 бджолосімей пасіки, без зазначення періоду, за який можливо одержати такий дохід, при тому, що факт отруєння бджіл стався в липні, тобто після початку активного медозбору.
Позивач також не надав жодних доказів чи міг він реально реалізувати 4-х рамочні та 10-ти рамочні бджолопакети, чи передбачалося реальне розширення пасіки та збір квіткового пилу в середньому 4 кг від однієї бджолосім’ї, не мотивував у чому полягали завдані йому збитки, розрахунок розміру упущеної вигоди.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність вимог позивача щодо розміру матеріальної шкоди та причинного зв’язку між її заподіянням та порушенням права відповідачем, а оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовуються саме заподіянням матеріальних збитків, то й підстав для задоволення позову в цій частині також немає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Крижопільського районного суду від 20 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Оригіналу відповідає: