Справа № 22Ц-3832/11Головуючий в суді першої інстанції:ВОРОБЙОВ В.В.
Категорія: 51 Доповідач: Панасюк О. С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"21" грудня 2011 р.м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого – судді Панасюка О.С., суддів Камзалова В.В., Іванюка М.В., при секретарі Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Вінницького обласного художнього музею на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 листопада 2011 року у справі за позовом Вінницького обласного художнього музею до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів, –
встановила:
В жовтні 2011 року Вінницький обласний художній музей (далі музей) звернувся в суд з цим позовом, вимагав стягнути з ОСОБА_2 3163,86 грн. зайво сплаченої допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами. Позов мотивував тим, що відповідно до наданої ОСОБА_2 заяви-розрахунку до Ленінської районної у м. Вінниці виконавчої дирекції відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд) їй було нараховано допомогу по вагітності і пологах в сумі 16521,16 грн., які були в повному обсязі перераховані на картковий рахунок відповідачки 13 травня 2011 року. Проте, відповідно до розрахунку, проведеного згідно зі ст.53 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та п.20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі Постанова), сума такої допомоги мала б становити 13362,30 грн., а відтак позивачці було зайво сплачено 3163,86 грн. внаслідок лічильної помилки.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 листопада 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі музей просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про повне задоволення його позовних вимог. Вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи йому в позові, порушив норми матеріального і процесуального права, не врахував обставини, що мають значення для справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що помилка в нарахуванні суми допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами виникла через неправильне, в порушення п.15 Постанови, обрахування суми середньоденного заробітку ОСОБА_2, тобто помилки у застосуванні нормативно-правового акту, а не пов’язаної з обчисленням, тобто рахункової (арифметичної, лічильної) в сенсі ч.1 ст.1215 ЦК України.
Це підтверджується актом перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальника Вінницький обласний художній музей від 16 серпня 2011 року, з якого видно що допомога ОСОБА_2 була помилково нарахована саме через неправильне застосування нормативно-правового акту – п.15 Постанови, а також поясненням представника самого позивача – головного бухгалтера музею, про те, що при обрахуванні середньоденного заробітку ОСОБА_2, всупереч вимогам п.20 Постанови, помилково було враховано кількість робочих днів за відповідний період, замість календарних.
Таким чином суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин ч.1 ст.1215 ЦК України, за якою не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що повернення безпідставно набутих заробітної плати і платежів, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліментів та інших грошових сум, наданих фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, можливе за наявності обох, передбачених ч.1 ст.1215 ЦК України, умов – наявності рахункової помилки і недобросовісності набувача. Проте, жодних даних, які б вказували на недобросовісність дій ОСОБА_2, у справі немає.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Апеляційну скаргу Вінницького обласного художнього музею відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 листопада 2011 року у справі за позовом Вінницького обласного художнього музею до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: