ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 27 лютого 2012 року           14:50           № 8/306

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”

доЕнергетичної регіональної митниці

провизнання протиправними та скасування рішень

О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:

05 травня 2008 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Закрите акціонерне товариство “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” (далі по тексту –позивач, ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Енергетичної регіональної митниці (далі по тексту –відповідач), в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної регіональної митниці від 21 квітня 2008 року про відмову в митному оформлені природного газу в обсязі 1 000 000 000 (один мільярд) кубічних метрів, запланованого на переміщення у травні 2008 року, із застосуванням тимчасової декларації, яке оформлене шляхом накладення 21 квітня 2008 року резолюції заступника начальника Енергетичної регіональної митниці Брича В.М. “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової декларації відмовлено” на заяві позивача від 21 квітня 2008 року №02-14/2-01471; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної регіональної митниці від 22 квітня 2008 року про відмову в митному оформлені природного газу в обсязі 1 000 000 000 (один мільярд) кубічних метрів, запланованого на переміщення у травні 2008 року, із застосуванням тимчасової декларації, яке оформлене шляхом накладення 22 квітня 2008 року резолюції тимчасово виконуючого обов’язки заступника начальника Енергетичної регіональної митниці Ніколаєва С.С. “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової декларації відмовлено” на заяві позивача від 22 квітня 2008 року №02-14/2-01480; 3) визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної регіональної митниці від 25 квітня 2008 року про відмову в митному оформлені природного газу в обсязі 1 000 000 000 (один мільярд) кубічних метрів, запланованого на переміщення у травні 2008 року, із застосуванням тимчасової декларації, яке оформлене шляхом накладення 25 квітня 2008 року резолюції тимчасово виконуючого обов’язки заступника начальника Енергетичної регіональної митниці Ніколаєва С.С. “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової декларації відмовлено” на заяві позивача від 25 квітня 2008 року №02-14/2-01552.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2008 року відкрито провадження в адміністративній справі №8/306 та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2008 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу №8/306 до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2010 року на підставі пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України зупинено провадження в адміністративній справі №8/306 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-12624/10/2670 за позовом ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” до Кабінету Міністрів України. за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Державної митної служби України, про визнання протиправним та скасування пункту 2 постанови “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” від 05 березня 2008 року №163.

14 січня 2011 року на підставі протоколу розподілу справ між суддями автоматизованої системи документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва справу №8/306 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2011 року прийнято адміністративну справу до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2012 року провадження у справі поновлено та призначено справу до судового розгляду на 31 січня 2012 року.

Судове засідання, призначене на 31 січня 2012 року, не відбулось у зв’язку з неможливістю технічної фіксації судового засідання. Наступне судове засідання призначено на 06 лютого 2012 року.

В судове засідання 06 лютого 2012 року не прибув представник відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 06 лютого 2012 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З метою випущення у вільний обіг у спрощеному порядку природного газу, який переміщується через митний кордон трубопровідним транспортом, ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” подало до Енергетичної регіональної митниці заяви від 21 квітня 2008 року №02-14/2-01471, від 22 квітня 2008 року №02-14/2-01480 та від 25 квітня 2008 року №02-14/2-01552, в яких просило надати дозвіл на подання тимчасової декларації на переміщення у травні 2008 року газу природного в обсязі 1 000 000 000 кубічних метрів.

Енергетичною регіональною митницею прийнято рішення про відмову в митному оформленні товарів із застосуванням тимчасової декларації, які оформлені шляхом накладення на заявах позивача від 21 квітня 2008 року №02-14/2-01471, від 22 квітня 2008 року №02-14/2-01480 та від 25 квітня 2008 року №02-14/2-01552 резолюції “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової декларації відмовлено”.

При цьому причиною відмови визначено недотримання вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”.

Позивач, не погоджується зі спірними рішеннями, оскільки ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” відповідає характеристикам, необхідним для отримання дозволу на здійснення декларування із застосуванням тимчасової декларації; не здійснює ввезення природного газу із попереднім митним оформленням природного газу, а здійснює ввезення природного газу в режимі імпорту, а тому пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” не може бути перешкодою для митного оформлення природного газу, імпортованого за процедурою, визначеною статтею 82 Митного кодексу України.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував та в письмовому запереченні зазначав, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” установлено Державній митній службі проводити починаючи з 01 березня 2008 р. попереднє митне оформлення природного газу, який надходить в газотранспортну систему України для задоволення потреб споживачів України, виключно Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України” за ціною 179,5 долара США за 1 тис. куб. метрів.

Окружний адміністративний суд міста Києва проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що між ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” та компанією ROSUKRENERGO AG контракт від 02 лютого 2006 року купівлі-продажу природного газу в 2006 - 2010 роках за умовами якого позивач протягом зазначеного періоду, у тому числі у 2008 році, імпортує природний газ на територію України в обсязі, зокрема протягом 2008 –2010 років до 60 млрд. куб. м. на умовах поставки DAF (Incoterms-2000) кордон Російської Федерації/України або кордон Республіки Білорусь/України.

Як встановлено вище, на підставі зазначеного контракту позивач звернувся до Енергетичної регіональної митниці із заявами про надання дозволу на подання тимчасової декларації на переміщення у травні 2008 року газу природного в обсязі 1 000 000 000 кубічних метрів з метою випущення у вільний обіг у спрощеному порядку природного газу, який переміщується через митний кордон трубопровідним транспортом.

Відповідно до статті 82 Митного кодексу України визначено, що якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов’язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Рішення про можливість випуску товарів у вільний обіг з наступним оформленням митних документів у повному обсязі приймається митним органом виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства, установи, організації та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі.

Згідно з пунктом 2 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року №1958, тимчасова декларація - письмова заява за встановленою формою, яка подається митному органу особою, уповноваженою на декларування газу, що переміщується через митний кордон України, і містить відомості про обсяг газу, мету його переміщення, інші дані, потрібні для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, на підставі якої газ пропускається через митний кордон України в спрощеному порядку для вільного обігу.

Перелік причин та умови застосування тимчасової декларації, а також порядок прийняття митним органом рішення про митне оформлення товарів, заявлених з метою випуску у вільний обіг, із застосуванням цієї декларацій регулюється Порядком застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг), затвердженого наказом Державної митної служби України від 30 грудня 2003 року №932 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 1.6 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що декларування товарів із застосуванням тимчасової або неповної декларації можливе за наявності дозволу митного органу.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку декларування товарів із застосуванням тимчасової декларації можливе виключно за бажанням декларанта, якщо: а) товари переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі; б) ціна товару у контракті визначається за формулою; в) виникають спірні питання при: визначенні митної вартості товарів; визначенні країни походження товарів; класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Пункт 2.3 Порядку передбачає, що дозвіл на здійснення декларування із застосуванням тимчасової декларації надається суб’єкту підприємницької діяльності, що переміщує товари через митний кордон України, за умови, що цей суб’єкт відповідає таким характеристикам: є резидентом України; не має заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зі сплати штрафів за порушення митних правил; а також зовнішньоекономічна операція відповідає видам економічної діяльності цього суб’єкта.

Виходячи зі змісту статті 82 Митного кодексу України та зазначених норм Порядку в контексті спірних правовідносин та з огляду на особливості переміщення природного газу на митну території, суд вважає, що природний газ може бути випущений у вільний обіг у спрощеному порядку шляхом оформлення тимчасової декларації за умови відповідності позивача характеристикам, що визначені Порядком.

Так, досліджуючи питання відповідності ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” характеристикам, що визначені в пункті 2.3 Порядку, суд встановив, що ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” є резидентом України, а зовнішньоекономічна операція відповідає видам його економічної діяльності.

В свою чергу відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що позивач має заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зі сплати штрафів за порушення митних правил.

За таких підстав, на думку суду позивач відповідає характеристикам, необхідним для отримання дозволу на здійснення декларування із застосуванням тимчасової декларації.

Стосовно посилання в спірних рішеннях на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” установлено Державній митній службі проводити починаючи з 01 березня 2008 року попереднє митне оформлення природного газу, який надходить в газотранспортну систему України для задоволення потреб споживачів України, виключно Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України” за ціною 179,5 долара США за 1 тис. куб. метрів.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2011 року в адміністративній справі №2а-12624/10/2670, яка набрала законної сили, визнано незаконним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”.

Так в згаданій постанові судом встановлено, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” не відповідає вимогам Митного кодексу України, ”…у тому числі щодо єдиного підходу до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності при здійсненні митних процедур, оскільки спірним актом НАК “Нафтогаз України” необґрунтовано поставлено у привілейоване становище по відношенню до інших імпортерів газу шляхом надання виключного права на застосування визначених законом митних процедур щодо оформлення тимчасових декларацій (попереднього митного оформлення) та, по суті, встановлено не передбачені законом обмеження щодо здійснення конкретних митних процедур та зовнішньоекономічної діяльності стосовно інших, ніж НАК “Нафтогаз України”, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що обмежує права позивача на застосування процедур оформлення тимчасових декларацій (попереднього митного оформлення).

Крім того, оскільки спірним актом Кабінет Міністрів України фактично встановив переваги для одного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності по відношенню до інших, що обмежує діяльність інших імпортерів газу на ринку реалізації газу на території України та ставить їх у нерівне становище з таким суб’єктом у сфері зовнішньоекономічної діяльності, складовою якої є митна справа, наведене свідчить, що відповідач поза межами визначених законом повноважень встановив певні правила щодо обмеження конкуренції на ринку реалізації імпортованого природного газу на території України через процедуру обмеження права інших суб’єктів на застосування режиму оформлення тимчасових декларацій (попереднього митного оформлення), а отже і випуску природного газу у вільний обіг в обраному цими суб’єктами порядку оформлення імпорту газу.”

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку рішення про митне оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації приймається начальником або вповноваженою посадовою особою митного органу на підставі заяви підприємства, форма якої визначається Державною митною службою України.

Згідно з пунктом 3.4 Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в митному оформленні товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації на обох примірниках заяви накладається резолюція “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової/неповної декларації відмовлено” із зазначенням причин відмови.

Відповідна резолюція скріплюється печаткою митного органу або особистою номерною печаткою посадової особи митного органу.

Вірними є також доводи позивача про те, що спірні рішення відповідач прийняв у період дії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2008 року в адміністративній справі №8/199, якою в порядку забезпечення адміністративного позову зупинено пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”.

Враховуючи все викладене вище та незаконність пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року №163 “Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”, який відповідачем визначено підставою для відмови позивачу в митному оформленні імпортованого природного газу із застосуванням тимчасової декларації, виходячи з визначеної Порядком особливої форми рішення, на переконання суду, рішення Енергетичної регіональної митниці про відмову в митному оформленні природного газу в обсязі 1 000 000 000 (один мільярд) кубічних метрів, запланованого на переміщення у травні 2008 року, із застосуванням тимчасової декларації, які оформлені шляхом накладення резолюції “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової декларації відмовлено” на заявах позивача від 21 квітня 2008 року №02-14/2-01471, від 22 квітня 2008 року №02-14/2-01480 та від 25 квітня 2008 року №02-14/2-01552, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 4 Митного кодексу України митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; 8) гласності та прозорості.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Енергетичною регіональною митницею не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної регіональної митниці від 21 квітня 2008 року про відмову в митному оформлені природного газу в обсязі 1 000 000 000 (один мільярд) кубічних метрів, запланованого на переміщення у травні 2008 року, із застосуванням тимчасової декларації, яке оформлене шляхом накладення 21 квітня 2008 року резолюції заступника начальника Енергетичної регіональної митниці Брича В.М. “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової декларації відмовлено” на заяві Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” від 21 квітня 2008 року №02-14/2-01480.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної регіональної митниці від 22 квітня 2008 року про відмову в митному оформлені природного газу в обсязі 1 000 000 000 (один мільярд) кубічних метрів, запланованого на переміщення у травні 2008 року, із застосуванням тимчасової декларації, яке оформлене шляхом накладення 22 квітня 2008 року резолюції тимчасово виконуючого обов’язки заступника начальника Енергетичної регіональної митниці Ніколаєва С.С. “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової декларації відмовлено” на заяві Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” від 22 квітня 2008 року №02-14/2-01480.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Енергетичної регіональної митниці від 25 квітня 2008 року про відмову в митному оформлені природного газу в обсязі 1 000 000 000 (один мільярд) кубічних метрів, запланованого на переміщення у травні 2008 року, із застосуванням тимчасової декларації, яке оформлене шляхом накладення 25 квітня 2008 року резолюції тимчасово виконуючого обов’язки заступника начальника Енергетичної регіональної митниці Ніколаєва С.С. “У випуску у вільний обіг товарів із застосуванням тимчасової декларації відмовлено” на заяві Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” від 25 квітня 2008 року №02-14/2-01552.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     В.А. Кузьменко