Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
29 лютого 2012 р. № 2-а- 17826/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого –Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання –Фоміній В.В.,
за участю: позивача –ОСОБА_1,
представника відповідача - Горлова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області
про визнання протиправною та скасування постанови ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області, в якому просить суд визнати противоправною та скасувати постанову №134718 від 26.12.11р. у справі про застосування фінансових санкцій, передбачене ч. 1 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
Позивач в обґрунтовування своїх позовних вимог зазначив, що постанова №134718 від 26.12.11р. про застосування щодо нього фінансових санкцій, складена відповідачем з порушеннями норм Закону України “Про автомобільний транспорт”, є протиправною, порушує права позивача та підлягає скасуванню. Данні, що зазначені в акті перевірки на підставі якого складено оскаржувану постанову, не відповідають дійсності.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувана в даній справі постанова №134718 від 26.12.11р. про застосування фінансових санкцій до позивача, є цілком законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем здійснювалися перевезення організованої групи дітей без оформлення необхідних документів визначених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа –підприємець 10.11.2005 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та має ліцензію серії НОМЕР_3 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», зі строком дії до 21.10.2013 року.
Державними інспекторами територіального управління в Полтавській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів транспортним засобом NEORLAN, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, водієм під час перевірки зазначено позивача - ОСОБА_1, за результатами перевірки складено акт від 26.10.2011 року.
Відповідно до висновків вказаного акту перевірки від 26.10.2011 року, щодо позивача під час перевірки виявлені наступні порушення: надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень організованої групи дітей в кількості 36 осіб за маршрутом Харків – Полтава. Водій у грубій формі відмовився надати документи для перевірки, поводився неадекватно, ображаючи контролюючих осіб, чим грубо перешкоджав в здійсненні державного контролю, чим порушив ст. 40 Закону України «Про автомобільний транспорт»; надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень організованої групи дітей, без оформлених документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»і ПКМУ № 176 від 18.02.1997 року пункт 6.9, зі змінами№708 від 29.06.2011 року, а саме: ліцензійної картки, договору з замовником транспортних послуг, та документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, схему маршруту та розклад руху.
Згідно з п. 25 Постанови "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. за № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п. 26, 27 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 08.11.2006р. за № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області винесено постанову №134718 від 26.12.2011р. про застосування фінансових санкцій до позивача на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»в розмірі 1700,0 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною 4 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 11 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт»державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до п.5 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, планова і позапланова перевірка проводиться за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів, у тому числі, в пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з керівником органу охорони державного кордону.
Частиною 2 ст. 72 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем під час судового розгляду справи не надано належних доказів на підтвердження обставин викладених в акті перевірки, який слугував винесенню оскаржуваної постанови, а саме щодо надання позивачем послуг з нерегулярних пасажирських перевезень організованої групи дітей в кількості 36 осіб за маршрутом Харків –Полтава.
Представником відповідача до матеріалів справи надані копії роздрукованих фотографій на яких зображений позивач та транспортний засіб NEORLAN, номерний знак НОМЕР_2, з яких не можливо встановити коли саме був зроблений знімок, в якій місцевості та за яких обставин. У зв’язку з вказаним, надані представником відповідача знімки не є допустимими та належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України, а тому до уваги судом не беруться.
Частиною 1 ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав пояснення, в яких зазначив, що під час проведення перевірки 26.10.2011 року, позивачем надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень організованої групи дітей в кількості 36 осіб за маршрутом Харків –Полтава не здійснювалося. Підтвердив викладені в позовній заяві обставини, а саме, що позивач разом з ним 26.10.2011 року знаходився в ремонтній зоні вантажного транспорту в с. Яківці, Полтавської області.
За таких обставин справи та у зв’язку з тим, що відповідачем суду не доведено факту надання позивачем послуг з нерегулярних пасажирських перевезень організованої групи дітей, у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення норм ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»щодо надання послуг с перевезення пасажирів без оформлених документів та відповідно відсутні підстави складання постанови №134718 від 26.12.2011р. про застосування фінансових санкцій до позивача на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»в розмірі 1700,0 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
У зв’язку з вищевикладеним, постанова відповідача не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про визнання противоправною постанови №134718 від 26.12.11р. у справі про застосування фінансових санкцій, суд зазначає наступне
Позовні вимоги про визнання противоправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування постанови про застосування фінансових санкцій передбачає, тим самим, визнання її противоправною. Отже в частині визнання противоправною постанови №134718 від 26.12.11р. у справі про застосування фінансових санкцій, слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області про застосування фінансових санкцій №134718 від 26.12.2011р.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 28.23 грн. (двадцять вісім гривень 23 копійки).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 05 березня 2012 року.
Суддя Д.В. Бездітко