Категорія №12.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/990/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Широка К.Ю.
при секретарі: Бондар Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до військової частини 9938 (Луганський прикордонний загін) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Військовий прокурор Луганського гарнізону звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах громадянина ОСОБА_1 до військової частини 9938 (Луганського прикордонного загону), в якому просить суд стягнути з військової частини 9938 на користь позивача підйомну допомоги при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, у розмірі 2576 грн. 50 коп. В обґрунтуванні позовних вимог прокурор зазначив, що прокурорською перевіркою у військовій частині 9938, встановлені обставини, які вимагають представництво військовим прокурором Луганського гарнізону інтересів громадянина ОСОБА_1, в суді у формі звернення до суду з цією заявою та участі в її розгляді. Зокрема перевіркою встановлено, що наказом начальника Луганського прикордонного загону № 494-ос від 2 листопада 2011 року старший прапорщик ОСОБА_1 був призначений на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Красна Талівка» III категорії (тип Б) і переведений для подальшого проходження служби до зазначеного підрозділу, який дислокується у с. Красна Талівка Луганської області.
Таким чином, призначення громадянина ОСОБА_1 на зазначену військову посаду, було пов'язане з його фактичним переїздом на постійне проживання до іншого населеного пункту, у зв’язку з чим під час переведення до нового місця йому повинна була виплачуватись підйомна допомога в розмірі 2576 грн. 50 коп.
Однак, в порушення ч. 5 ст. 17 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», а також ст. ст. 9, 9-1 ч. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до теперішнього часу Луганським прикордонним загоном підйомна допомога в розмірі 2576 грн. 50 коп., громадянину ОСОБА_1 не виплачена, у зв’язку з чим перед останнім з боку військової частини 9938 існує заборгованість.
В судовому засіданні військовий прокурор надав пояснення аналогічні викладеному в позові та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином причини не явки суду не відомі.
Відповідач також у судове засідання з невідомих причин не з’явився, однак під підпис був повідомлений про місце та час розгляд зазначено адміністративної справи.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям гарантується право на захист у порядку встановленому законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ст.121 Конституції України ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в суді в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь – якій стадії адміністративного процесу.
Представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає і здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
В судовому засіданні встановлено, що наказом командира військової частини 9938 від 02.11.2011 року № 494-ос старший прапорщік ОСОБА_1 був призначений на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Красна Талівка» ІІІ категорії (тип Б) і переведений для подальшого проходження служби до зазначеного підрозділу, який дислокується у с. Красна Талівка Луганська область (а.с. 8).
Разом з тим, зазначена сума грошової заборгованості з підйомної допомоги при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду ОСОБА_1 відповідачем видано не було, про що свідчить пояснення начальника фінансово-економічної служби (а.с. 5-7).
Військовою прокуратурою Луганського гарнізону було проведено перевірку додержання службовими особами військової частини 9938 вимог Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та інших нормативно-правових актів, виданих на його розвиток, за результатами якої виявлено порушення військовою частиною 9938 вимог вищезазначеного законодавства у відношенні ОСОБА_1 а саме: встановлено невиплату ОСОБА_1 заборгованості з підйомної допомоги при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв’язка уз призначенням на військову посаду у розмірі 2576,50 грн. відповідно до довідки (а.с. 6-7).
Статтею 2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно зі ст.16 Закону України “Про Збройні Сили України” від 06.12.1991 року №1934-XII держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки, або по їх бажанню грошову компенсацію за них (в редакції Закону чинній до внесення відповідних змін Законом України № 328-V від 03.11.2006 року).
Відповідно до ч.3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Однак пунктом 59 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”дію ч. 2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”зупинено на 2007 рік, а відповідно до підпункту 3 пункту 67 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”ч. 2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”виключено.
22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28 грудня 2007року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Таким чином, норми пункту 2 статті 9-1 Закону після прийняття Конституційним Судом вказаного вище рішення відновили свою дію в редакції до внесення змін (виключення зазначеного пункту) згідно із Законом України від 28 грудня 2007року № 107-VI.
Суд вважає, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідачем в порушення приписів чинного законодавство позивачу не виплачено грошову компенсацію з підйомної допомоги при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт , у зв’язку з призначенням на військову посаду, у розмірі 3563,88 грн., суд дійшов висновку обгрунтованість позовних вимог.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор та позивач звільнені від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 254 КАС України , суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1, щодо стягнення з військової частини 9938 заборгованість з підйомної допомоги при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, у розмірі 2576 грн. 50 коп. задовольнити повністю.
Зобовязати Луганській прикордонний загін військова частина 9938) виплатити ОСОБА_1, підйомну допомогу при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв’язку з призначенням на нову посаду, у розмірі 2576 грн. 50 коп. (дві тисячі п’ятсот сімдесят шість гривень п’ятдесят копійок).
Стягнути з Луганського прикордонного загону (військова частина 9938) на користь громадянина ОСОБА_1 заборгованість з підйомної допомоги при переїзді на нове місце військової служби в інший населений
Адміністративний позов військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до військової частини 9938 (Луганський прикордонний загін) Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про стягнення заборгованості
Зобов’язати Луганський прикордонний загін (військова частина 9938) виплатити ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою:АДРЕСА_1, підйомну допомогу при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, у розмірі 2576 грн. 50 коп. (дві тисячі п’ятсот сімдесят шість гривень 50 копійок).
Стягнути з Луганського прикордонного загону військова частина 9938) на користь громадянина ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість з підйомної допомоги при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, у розмірі 2576 грн. 50 коп. (дві тисячі п’ятсот сімдесят шість гривень 50 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статі 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 02 березня 2012 року.
СуддяК.Ю. Широка