Судове рішення #21510315

Справа №  22-ц-883/12                                        Головуючий у 1-ій інстанції- Кавацюк В. І.  

Категорія: 57                                                             Доповідач -   Бойко  С.  М.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                     06 лютого 2012 року                                                      м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                         головуючого - судді Бойко С.М.,

                      суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.,

                      секретаря  - Дідуся О.Р.,

                 з участю: представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2, його адвоката

                ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_4,

                 його адвоката ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_8, ОСОБА_7 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 29 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про реальний поділ будинку та встановлення порядку окремого користування земельною ділянкою, -

                                                             в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 29 вересня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Суд вирішив: провести реальний розподіл будинку АДРЕСА_1 та виділити в натурі: у приватну власність ОСОБА_1 приміщення, які в технічному паспорті на жилий будинок індивідуального житлового фонду, виготовленому Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 31 березня 1997 року, позначені на плані будівлі: літерою 1-2 - площею 17,2 кв.м., літерою 1-3 - площею 9,8 кв.м., літерою 1-4 - площею 5,1 кв.м., літерою 1-5 - площею 9,0 кв.м.; у приватну власність ОСОБА_8 приміщення під літерою 1 - площею 6,0 кв.м, літерою 1-1 - площею 5,7 кв.м., літерою 1-6 - площею 12,3 кв.м., літерою 1-7 - площею 21,0 кв.м., та стягнути з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_1 1395 гривень  компенсації за перевищення площі її ідеальної частки будинку;  встановити порядок окремого користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м.Львів, вул.Брюховицька, 63, 65, відповідно до варіанту №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №692 від 22 березня 2010 року, виділивши в користування ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 1050,0 кв.м., ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - загальною площею 2047,6 кв.м., та стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача 2085 гривень 48 копійок судових витрат.

Рішення суду оскаржили відповідачі, просять його скасувати з підстав неповного з"ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Свої доводи, які є аналогічними за змістом, апелянти обґрунтовують тим, що позивач самочинно без згоди ОСОБА_8 провів перепланування в будинку, приєднавши кухню під літерою 1-5, якою користувалась попередній власник ОСОБА_9, від якої до її батька, а потім до неї в порядку спадкування, перейшло право власності на Ѕ ідеальну частину будинку, до приміщення під літерою 1-4, яке позивач використовував як кухню. Такий варіант розподілу позивачем було запропоновано експерту без їхнього відома та без обговорення інших можливих варіантів поділу будинку й цим самим порушено право ОСОБА_8 на користування приміщенням кухні. Таким чином, експерт визначив лише один можливий варіант поділу будинку, беручи за основу варіант, запропонований позивачем, і визначив відповідно до такого поділу будинку три варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою, які є ідентичними між собою і відрізняються лише конфігурацією земельної ділянки. Крім того, внаслідок визначення такого порядку користування за судовим рішенням відповідач ОСОБА_8 позбавлена доступу до виділеної їй земельної ділянки, яка знаходиться за житловим будинком №65.

Крім цього, апелянт ОСОБА_7 не погоджується із визначенням його процесуального статусу у цій справі, як відповідача, та солідарного стягнення з нього в користь позивача судових витрат, оскільки жодного відношення до спірного будинку та його поділу він немає.

Апелянти вважають, що спір між сторонами може бути вирішено лише мирним шляхом на основі взаємних поступок.

Заслухавши, пояснення сторони відповідачів в підтримання апеляційних скарг та заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарг з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 та ч.3 ст.213 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом безспірно встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_8 є співвласниками будинку АДРЕСА_1  в рівних частках.

Згідно поверхового плану в інвентаризаційній справі (а.с.5, 6) на спірний будинок, приміщення під літерою 1-5 (нумерація приміщень відповідно до поверхового плану від 03.04.1988 року) використовувалось, як кухня, що також відображено в акті від 25.09.2001 року (а.с.21 інвент. справи).

У відповідності до ст.364 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, співвласник має право на виділ у натурі частки майна із майна, що є у спільній частковій власності.

При цьому, необхідно враховувати предмет поділу, його цільове призначення (ст.183 ЦК України).

У зв"язку з тим, що поділу підлягає житловий будинок на дві окремих ізольованих квартири, необхідно враховувати норми житлового законодавства щодо вимог, які ставляться до жилого приміщення.

У відповідності до ст.50 Житлового кодексу (далі-ЖК) України, жиле приміщення має бути благоустроєним та відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

За запропонованим позивачем варіантом поділу будинку, який покладений в основу висновку експертизи, йому переходить у власність повноцінне жиле приміщення, а відповідачеві ОСОБА_8 - дві житлові кімнати без кухні та вигод.

При цьому, не вирішено питання технічної можливості влаштування кухні на площі, відведеній для відповідача, та його бажання проводити будь-які перепланування.

У відповідності до ст.152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

В мотивувальній частині висновку експерта зазначено, що при виконанні визначеного варіанту розподілу будинку, співвласникам необхідно виконати будівельні роботи, а саме: закладення дверних прорізів, влаштування в приміщенні під літерою 1-4 дверного прорізу. Однак, дозволу органу місцевого самоврядування на виконання робіт по переплануванню  в будинку позивачем не надано.

Суд при вирішенні спору зазначених вище вимог матеріального закону не врахував, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи те, що визначений експертом варіант поділу будинку буде порушувати житлові права відповідача і передбачає проведення будівельних робіт по переплануванню, на які позивач дозволу не отримав,  іншого варіанту поділу експертом не було запропоновано, а тому суд, не маючи на це відповідних спеціальних технічних знань, самостійно ініціювати інший варіант поділу будинку не може.

Крім того, позивач наполягав лише на запропонованому ним варіанті поділу будинку, а тому, суд в силу вимог ст.11 ЦПК України, не може вийти за межі позовних вимог, вирішуючи даний спір.

Запропоновані експертом варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою пов"язані саме із запропонованим позивачем варіантом поділом будинку, а тому в цій частині вимог спір самостійно не може бути вирішений.  

Таким чином, вимоги позивача задоволенню не підлягають з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1-4, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України,  колегія суддів

                                                               в и р і ш и л а:

апеляційні скарги  ОСОБА_8, ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 29 вересня 2011 року скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.


              Головуючий:    

          Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація