У Х В А Л А
Іменем України
16.02.2012 м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Павліченка С.В.,
суддів: Собослоя Г.Г., Ігнатюка Б.Ю.
при секретарі Калинич С.І..
розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 11 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті сторони об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Супутник-М», Комунальне підприємство «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язати КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, та за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Супутник», третіх осіб без самостійних вимог Комунальне підприємство «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання за ОСОБА_1 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, треті сторони об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Супутник-М», Комунальне підприємство «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язати КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що рішенням Мукачівського міськвиконкому № 457 від 30 грудня 1977 року її мати ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, в житловому кооперативі «Супутник». Всі внески були сплачені. В квартирі прописані вона, відповідач та покійна її мати ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_6 в квартирі залишилась проживати сама. Вона несе всі розходи по утриманню житла та сплачує комунальні послуги. Вона фактично є одноосібним власником квартири і відповідно до ст. 392 ЦК України вправі вимагати визнання за нею права власності.
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до житлово-будівельного кооперативу «Супутник», третіх осіб без самостійних вимог Комунальне підприємство «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання за ОСОБА_1 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 обгрунтовува свої вимоги тим, що протягом свого життя був членом ЖБК «Супутник» та займав квартиру АДРЕСА_1. Вказана квартира була закріплена за ним на підставі рішення № 457 виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 30.12.1976 року, в зв’язку з чим на його ім’я видано ордер № 3 серія : «Супутник» від 17.01.1977 року. В подальшому «Супутник» було реорганізовано в об’єднання власників багатоквартирного будинку «Супутник-М». Відповідно до вимог ст.. 384 ЦК України та ч. 2 ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» позивач є власником даної квартири. На даний час у позивача виникають труднощі у реалізації права власності так-як не може отримати правовстановлюючі документи.
Позовні вимоги розглядались в одному провадженні.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від11 січня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті сторони об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Супутник-М», Комунальне підприємство «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язати КП «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєструвати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовлено.
Позов ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Супутник», третіх осіб без самостійних вимог Комунальне підприємство «Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання за ОСОБА_1 права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 задоволено частково - визнано за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині його позовних вимог, а саме про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Під час розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 помер і до участі у справі 17 січня 2012 року залучена його правонаступник ОСОБА_5.
При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.
Квартира АДРЕСА_1 у 1982 році була придбана ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . в період з 1977 по 1982 рік /період оплати членських внесків членом житлово-будівельного кооперативу/ під час їх перебування в шлюбі.
Зазначена обставина сторонами не заперечується.
Відповідно до ст. 22, чинного на той час, КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Отже спірна квартира станом на 1982 рік була спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і кожен з них мав на неї рівні права.
В червні 1982 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був розірваний і ОСОБА_1 переїхав на інше місце проживання і з того часу спірною квартирою не користувався, а його колишня дружина залишилась проживати в квартирі, створила нову сім’ю, змінила прізвище на ОСОБА_6, в якій народилась в 1986 році ОСОБА_2.
У 2007 році ОСОБА_6 померла.
Зазначені обставини не вплинули на рівність прав колишнього подружжя щодо спірної квартири.
ОСОБА_6 заповіту не залишала і на момент її смерті ОСОБА_1 не відносився до кола її спадкоємців за законом.
Зважаючи на наведене, ОСОБА_1 не набув права власності на частину спірної квартири, яка належала його колишній дружині.
Отже вимога ОСОБА_1 про визнання його права власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому не могла бути задоволена.
Доводи апеляційної скарги висновків суду, зазначених у оскарженому рішенні, не спростовують, оскільки не містять посилань на жодні обставини, які б свідчили про те, що у нього виникло право власності на майно чи частку майна колишньої дружини ОСОБА_6.
Суд першої інстанції ухвалив рішення в оскарженій частині з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст. 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 11 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді