П о с т а н о в а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 лютого 2008 року                                                                                             м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

при секретарі судового засідання - Горобцовій Я.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2007 року в адміністративній справі №2-а-114-1/07 за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недосплаченої суми додаткової пенсії,

в с т а н о в и в :

У липні 2006 року ОСОБА_1. звернулася у Святошинський районний суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва у якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Конституції України, Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та інших нормативних актів, просила, з урахуванням подальших уточнень, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії, згідно з яким провести «оптимізацію заробітку», виключивши з періоду, за який враховуються заробітна плата для обчислення пенсії, період 6 календарних місяців підряд з 01.01.2002 року по 31.12.2006 року, зобов'язати відповідача перерахувати коефіцієнт страхового стажу, стягнути з відповідача 2207,25 грн. недосплаченої додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2002 року по 31.12.2006 рік, а також зобов'язати відповідача здійснювати виплату такої пенсії на майбутнє.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що додаткова пенсія позивачці обчислювалась у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, пояснення позивача в підтримку вимог апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляцій наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. отримує пенсію за віком на пільгових умовах (список № 1), призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2006 року проводився на підставі наданих нею документів про стаж та заробітну плату за період з 01.05.1994р. по 30,04.1999р., з 01.07.2000 року по 31.12.2005 рік.

Стаття 24 Закону визначає страховий стаж як період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Тривалість трудового стажу позивача за списком №1 до 01.01.2004р. становить 15 років 9 місяців 8 днів, що при кратному обчисленні складає 25 років 7 місяців 27 днів. Після 01.01.2004р. страховий стаж складає 2 роки. При цьому загальний страховий стаж становить 45 років 21 день.

За змістом положень ч.4 ст.24 Закону, за кожний повний рік стажу роботи за списком №1 робіт, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, коефіцієнт страхового стажу позивача Кс = 0,60667.

Згідно ч.1 ст.40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв та за весь період страхового стажу. Тому за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який нараховується заробітна плата для обчислення пенсії, включається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше 10% тривалості страхового стажу (оптимізація заробітку).

При вирішенні питання оптимізації заробітку кратність обчислення загального страхового стажу застосовуватися не може, оскільки додатково врахований стаж за роботу в зоні відчуження - розрахункова величина, що не відображає стажу фактичного.

Таким чином складові та розмір пенсії ОСОБА_1з 01.02.2006р. пенсійним органом було обчислено у відповідності до вимог чинного законодавства, де Кс = 0,60667, а Кз = 3,90433.

Тому рішення в цій частині позовних вимог є правильним.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виплату додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, згідно ч.2 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Як вбачається з посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ОСОБА_1., віднесена до категорії 3, тому додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинна складати у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.1 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 рок) що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а такої окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Колегія суддів вважає, що дії Управління щодо виплати пенсій позивачу у розмірах менших від 25 % мінімальної пенсії за віком, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ч.2 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» від 15.07.1999р. з 1 вересня 1999 року було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком - 24 гривні 90 копійок. Встановлено, що цей розмір не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій (за віком), надбавок та інших доплат до пенсій.

Згідно п.п.«е» п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі 332 гривні.

Згідно з п.2 Положення про управління пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730 передбачено, що призначають і виплачують пенсії управління Фонду в районах, містах, районах у містах, які є юридичними особами.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.3 ст.2 КАС України).

У зв'язку з тим, що будь-яких обмежень в застосуванні зазначеного розміру мінімальної пенсії за віком, цей Закон не встановлює, колегія суддів вважає дії відповідачів по встановленню позивачу підвищення розміру пенсії виходячи з суми 19,91 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002р., суперечить нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено розмір мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.

Відповідно до положень ст.ст.99, 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. А пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Така вимога міститься у запереченнях проти адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Аналізуючи зміст положень Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід дійти висновку про те, що підвищення та інші доплати до пенсії не є пенсійним забезпеченням, а тому норму ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо відсутності обмежень строку на звернення до суду застосовувати до спірних правовідносин не можна.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 171, 198, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2007 року в адміністративній справі №2-а-114-1/07 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1про перерахунок і виплату різниці додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком згідно зі ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В цій же частині позовних вимог прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1про перерахунок і виплату різниці додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком згідно зі ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задовольнити частково, а саме, - зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва провести перерахунок і виплату різниці додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком згідно зі ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2005 та 2006 роки.

В решті апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 16 лютого 2007 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї постанови у повному обсязі.

Головуючий                                __________________            І.Бараненко

Судді:                                        __________________            Г.Бистрик

__________________            М.Межевич

ДАНУ ПОСТАНОВУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 11 ЛЮТОГО 2008 РОКУ