КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-2821/08
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2008 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєлової Л.В.,
суддів Бистрик Г.М.,
Малиніна В.В.
при секретарі Гладишко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - ОСОБА_1на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Головного управління МВС України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій Головного управління МВС України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії та виплати недорахованої пенсії за минулий час неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, надати довідку про зроблений перерахунок та виплатити недоплачену пенсію, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2007 року позивач - ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом щодо відмови у перерахунку пенсії та виплати недорахованої пенсії за минулий час неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, надати довідку про зроблений перерахунок та виплати недоплачену пенсії.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2007 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до Головного управління МВС України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій Головного управління МВС України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії та виплати недорахованої пенсії за минулий час неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, надати довідку про зроблений перерахунок та виплатити недоплачену пенсію відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, представником позивача було подано заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу.
Так, в апеляційній скарзі представник позивача зазначає що оскаржувана постанова постановлена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2007 року, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.
Заперечень на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи з'явившихся осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2007 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.
|
Суддя-доповідач - Бєлова Л.В. |
Справа в апеляційній інстанції №22а - 6249/07 перереєстровано на 22-а- 2821/08 |
|
Головуючий в першій інстанції - Росік Т.В. |
Справа в першій інстанції № 2-а-469/07 |
Так, судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, наказом Міністра МВС Комі РСР №68 л/с від 21.04.1992 року звільнений за ст. 67 п. А за віком з 5.05.1992 року, має вислугу років в календарному обчисленні 37років 5 місяців 18 днів, а в пільговому обчисленні - 51 рік 8 місяців 14 днів (а.с.12).
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що з 5.05.1992 року позивачу була призначена пенсія., і на 1.01.2006 року позивачу була нарахована пенсія з наступного розрахунку грошового забезпечення:
посадовий оклад (ПО) - 150,00грн.
оклад за військове звання (ОВЗ) -130,00 грн.
процентна надбавка за вислугу років 40% - 112,00 грн.
грошове забезпечення збільшено на 100 % - 392,00 грн.
за безперервну службу 90% - 831,60 грн.
за особливі умови служби 50% - 140,00 грн.
премія 33,3 % - 584,61 грн.
Всього -2340,21грн.
Основний розмір пенсії: 90% від суми грошового забезпечення, а всього 2106 грн. 19коп.
З позовних вимог випливає що позивач просив зробити йому перерахунок пенсії наступним чином:
- з врахуванням 100 % надбавки з 01.10.2001 року по 31.12.2004 року відповідно до Указу Президента України № 771 від 31.08.2001 року "Про внесення змін до Указу Президента України від 4.10.1996 року №926";
- з 01.10.1996 року по 31.12.2004 року з урахуванням 50 % надбавки до грошового забезпечення за особливі умови служби відповідно до Указу Президента України від 4.10.1996 року №926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ";
- з 01.12.1996 року по 31.12.2004 року провести перерахунок премії в розмірі 33,3 % згідно Указу Президента України від 4.10.1996 року №926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ";
- з 01.05.2003 року по 31.12.2004 року здійснити перерахунок 90 % надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 24.04.2003 року №370 "Про надбавки військовослужбовцям Служби Безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ за безперервну службу".
Також судом першої інстанції встановлено що до 01.01.2005 року позивач не отримував премій та надбавок, про перерахунок яких він просить у адміністративному позові, що вбачається з наданих ним розрахунків про перерахунок пенсії (а.с.17-19).
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того що, оскільки законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1.01.2005 року не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій, Закон України № 1769-VI "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набув чинності з 1.01.2005 року не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення з служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1.01.2005 року - задоволенню не підлягають.
З таким рішенням суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується повністю виходячи з наступного.
Так, всі вказані апелянтом надбавки були введені в дію після виходу апелянта на пенсію, крім того вони не входили до грошового забезпечення і не враховувались йому при призначенні пенсії, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку що на позивача дія зазначених актів не поширювалась, а премія в розмірі 33,3 % не входить до додаткових видів грошового забезпечення і не враховується для перерахунку пенсії до 01.01.2005 року.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію, здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 вищевказаного Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) / та премії в розмірах, встановлених законодавством. Сам Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо розміру пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів України.
Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.
1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових ви
дів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки
за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови
служби). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців
служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.
З наведених обставин випливає що вказані позивачем надбавки відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам які отримували їх під час проходження служби і звільнені після їх запровадження.
Під час проходження служби позивач вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до їх запровадження.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що Закон України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», який набув чинності 01.01.2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01.01.2005 року, задоволенню не підлягають.
Так, відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2007 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_1на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді