У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 лютого 2008 року                                                                                    місто Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

при секретарі судового засідання - Романовій Ю.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2., представника відповідача - Башняк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2007 року в адміністративній справі №2-а-1929/07 за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві, третя особа - Департамент фінансів Міністерства оборони України, про визнання бездіяльності протиправною,

в с т а н о в и в :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2007 року вказаний позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом застосування ч.2 ст. 99 та ч.1 ст. 100 КАС України, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача в підтримку вимог апеляційної скарги, заперечення позивача і його представника та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. є інвалідом ІІ групи в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримував пенсію як інвалід - ліквідатор, однак потім перейшов на пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення», з 01.01.2006р. знов перейшов на пенсію як інвалід - ліквідатор. Головним фінансово-економічним управлінням Міністерства оборони України 03.11.2003р. видана довідка за №146/1/11/442, в якій визначено розмір грошового забезпечення, яке підлягало виплаті позивачу згідно з діючим законодавством за період роботи в зоні ліквідації насідків аварії на ЧАЕС. Листом від 12.12.2006р. №1067/Д-3 відповідач відмовив позивачу у прийнятті наданої ним довідки від 03.11.2003р. №146/442 для обчислення пенсії, оскільки вона видана не за формою, затвердженою листом Міністерства праці та соціального захисту населення від 27.02.1996р. №01-3/241-013-2.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно безпідставності відмови позивачу з боку відповідача у прийнятті довідки Головного фінансово-економічним управлінням Міністерства оборони України 03.11.2003 року за № 146/1/11/442.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Пунктом 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523 встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.ст.54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Якщо особа пропрацювала у зоні відчуження з дня аварії не менше ніж 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватись із заробітку за будь-який повний календарний місяць роботи в цій зоні.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності застосування до даного спору положень ст.ст.99, 100 КАС України колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки згідно ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсії, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

В свою чергу, у ч.3 ст.99 КАС України зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Так, в судовому засіданні 23 травня 2007 року представник відповідача, визнав позов ОСОБА_1 частково, тобто не визнав лише зарахування до суми заробітку 20 карбованців компенсації за продовольчий пайок.

Даний факт підтверджується протоколом судового засідання (а.с.27), на який зауважень не надходило.

Таким чином, постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2007 року є законною, а доводи апеляційної скарги необґрунтованими.

Відповідно ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 199, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2007 року в адміністративній справі №2-а-1929/07 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.

Головуючий                              __________________            І.Бараненко

Судді:                                            __________________                Я.Глущенко

__________________            М.Межевич

ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 3 БЕРЕЗНЯ 2008 РОКУ