КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-3254/11                                   Головуючий у 1-й інстанції:  Телепенько А.Д.          

Суддя-доповідач:  Ганечко О.М.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

"26" січня 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді :                                                  Ганечко О.М.,

Суддів:                                                                       Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління                   Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області  від 22 квітня 2011 року                 у справі №2-а-3254/2011 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому  Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в              м. Переяслав-Хмельницькому Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити певні дії.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від                      22 квітня  2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФУ                                   в м. Переяслав-Хмельницькому Київської області та одержує пенсію як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС та віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:  а) державної пенсії;  б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено що, особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі                         30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивача має визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідач в порушення вимог законодавства керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Таким чином, відповідачем не правомірно позивачу нараховувалася пенсія в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-  

У Х В А Л И В:

           Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Переяслав-Хмельницькому  Київської області залишити без задоволення.

           Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області                            від  22 квітня  2011 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню  не підлягає.

Головуючий суддя                                                                       Ганечко О.М.

Судді:                                                                                              Коротких А. Ю.
                                                                                                              Хрімлі О.Г.