Справа № 22ц-668/12
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючої судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.
при секретарі: Сусловій А.М.
за участю: апелянта ОСОБА_1, представника відповідача Козятинського Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької зональної спеціалізованої державної лабораторії ветеринарної медицини з хвороб прісноводних риб і інших гідро біонтів про видачу уточнюючої довідки про роботу в шкідливих умовах,
в с т а н о в и л а :
У липні 2011 року ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що з 17 вересня 1980 року по 30 червня 2004 року працювала на посаді лаборанта серологічного відділу у Хмельницькій зональній спеціалізованій ветеринарній лабораторії по особливо небезпечних заразних хворобах тварин, яка у 1992 році була перепрофільована у Хмельницьку зональну державну спеціалізовану лабораторію ветеринарної медицини по хворобах молодняку, яка ліквідована 30 червня 2004 року, а з 1 липня 2004 року створена Хмельницька зональна державна спеціалізована лабораторія ветеринарної медицини по хворобах прісноводних риб і інших гідро біонтів (далі лабораторії), що є правонаступником. Під час роботи виконувала роботи згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року, яка діяла до введення в дію Постанови КМУ №442 від 1 серпня 1992 року, що дає їй право на пенсію при досягненні 50 років, при стажі роботи не менше 20 років, з яких не менше 10 років на вказаних роботах.
Звернувшись до Пенсійного фонду України з метою призначення їй пенсії на пільгових умовах, отримала відмову з підстав не включення її
___________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції: Мазурок О.В. Справа № 22ц-668
Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 57
посади до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У зв’язку з цим ОСОБА_1 просила суд зобов’язати адміністрацію лабораторії видати уточнюючу довідку про роботу в шкідливих умовах праці відповідно до її трудової книжки і відповідних наказів по установі, в якій має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та зобов’язати відповідача надати уточнюючу довідку про роботу в шкідливих умовах праці з 17 вересня 1980 року по 30 червня 2004 року.
Вважає, що суд не дотримався вимог ст. ст. 212 та 213 ЦПК України щодо оцінки належності, допустимості та достовірності доказів, законності і обґрунтованості рішення суду.
Посилається на те, що суд неправомірно не взяв до уваги надану позивачем ксерокопію штатного розпису лабораторії з відміткою про виплату лаборанту надбавки до посадового окладу в розмірі 24% за роботу в шкідливих умовах праці. Таку надбавку вона отримувала, працюючи саме в шкідливих умовах праці.
На думку апелянта, суд неправомірно не взяв до уваги показання свідків –працівників лабораторії, які працювали на той час та одержали право щодо виходу на пенсію по віку на пільгових умовах згідно уточнюючих довідок, виданих цією ж лабораторією.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що з 17 вересня 1980 року по 30 червня 2004 року працювала на посаді лаборанта серологічного відділу у Хмельницькій зональній спеціалізованій ветеринарній лабораторії по особливо небезпечних заразних хворобах тварин, яка 30 серпня 1991 року перепрофільована у зональну ветеринарну лабораторію по хворобах молодняка сількогосподарських тварин. Внаслідок ліквідації вказаної організації ОСОБА_1 звільнена, потім призначена на посаду лаборанта 1 категорії хіміко-токсикологічного відділу та 15 червня 2005 року звільнена за власним бажанням. Усі ці відомості підтверджуються ксерокопією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 7-11).
У повідомленні управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 10 червня 2011 року ОСОБА_1 відмовлено у праві на пенсію за віком на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю інформації про віднесення займаної нею посади до Списків виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких надає таку перевагу (а.с. 14-15).
У листі-відповіді Головного управління праці та соціального захисту населення від 12 квітня 2011 року зазначено, що віднесення фахівців ветеринарної медицини до Списку №2 можливе лише за умови підтвердження матеріалами атестації робочого місця за умовами праці у відповідності з функціональними обов’язками працівника і залежно від характеру та тривалості фактично виконуваних ним робіт (а.с. 16-17). У тому ж листі повідомлено, що атестація робочих місць за умовами праці у лабораторії по особливо небезпечних заразних хворобах тварин не виконувалась, тому згідно з пунктом 4.5 Порядку застосування Списків №1 та №2 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, може бути зарахований лише період роботи ОСОБА_1 до 21 серпня 1992 року у разі, якщо вона дійсно працювала в умовах, передбачених Списком №2, що має бути підтверджено уточнюючою довідкою про характер роботи, наданою лабораторією.
З протоколу №1 засідання комісії лабораторії від 14 лютого 2011 року видно, що лабораторія видати довідку уточнюючого характеру про роботу ОСОБА_1 на посаді лаборанта серологічного відділу за період з 1980 по 2004 роки не має можливості із-за відсутності підтверджуючих документів (а. с. 32-33).
Відмовляючи у позові суд виходив з того, що позивачем не надано доказів тому, що нею під час роботи на підприємстві виконувались роботи згідно Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року; що відповідачу було видано дозвіл на роботу з мікроорганізмами III-IV групи патогенності; дозвіл на допуск до роботи з шкідливими умовами праці; не надано результатів атестації робочих місць.
З висновком суду першої інстанції колегія судів апеляційного суду погоджується.
Посилання апелянта, що суд неправомірно не взяв до уваги надану нею ксерокопію штатного розпису лабораторії з відміткою про виплату їй надбавки до посадового окладу в розмірі 24% за роботу в шкідливих умовах праці, оскільки зазначену надбавку вона отримувала саме за роботу у шкідливих умовах праці, не може бути підставою для скасування рішення. Зазначений штатний розпис 2001 року і з нього не вбачається, що зазначена надбавка виплачувалась саме їй.
Необґрунтованим є думка апелянта, про те, що суд неправомірно не взяв до уваги показання свідків –працівників лабораторії, які працювали з нею на той час та одержали право щодо виходу на пенсію по віку на пільгових умовах згідно уточнюючих довідок, виданих цією ж лабораторією. Показами свідків зазначені факти не підтверджуються.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду А.В. Купельський