Справа №902/149/2012
19
2/902/68/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2012 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Головенко О.С.
секретаря Галів І.Б.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та виключення майна з опису,-
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись в суд із зазначеним позовом, позивач на обгрунтування своїх вимог покликається на те, що 26 липня 2009 року між ним та відповідачем укладено в письмовій формі договір купівлі-продажу автомобіля «Опель-0мега», д.н. НОМЕР_1, за умовами якого він сплатив ОСОБА_2 6000 доларів, а останній передав йому автомобіль та надав доручення на керування ним. Тому, за його твердженням, зазначені обставини свідчать про те, що він став власником вказаного транспортного засобу.
Однак йому стало відомо, що на автомобіль накладено арешт згідно постанови виконавчої служби від 01.11.2011року .
Посилаючись на ч.2 ст.220 ЦК України, позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля, визнати за ним право власності на цей автомобіль та виключити його з під арешту.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково вказував, що, будучи ознайомленим з правилами реєстрації транспортних засобів, не здійснив перереєстрацію автомобіля на своє ім’я через відсутність коштів. В той день, коли він уклав договір купівлі-продажу автомобіля, відповідач надав йому нотаріально засвідчену довіреність на управління автомобілем, але відмовився в нотаріуса засвідчити вказаний договір.
Ухвалою суду до участі в справі залучено ОСОБА_3, особу, в інтересах якої накладено ареш та спірний автомобіль. ЇЇ представник в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просить слухати справу без його участі , вказуючи про визнання позовних вимог. (а.с.20,23).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с. 14, 26).
Враховуючи вимоги ст.169 ЦПК України та думку позивача, який просив розглядати справу без його участі, суд ухвалив про розгляд справи у відсутності відповідача .
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як встановлено судом, позивач на підтвердження доводів про укладення між ним та відповідачем договору купівлі-продажу автомобіля , внаслідок якого він став його власником, посилався на письмову розписку від 26.07. 2009р, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 було продано позивачу вказаний автомобіль за 6000доларів (а.с.5) та на генеральне доручення на право управління та розпорядження належним йому автомобілем, видане та посвідчене в ноторіальному порядку в той же день (а.с.6).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує у двадцять та більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.
Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена й постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі –Правила), згідно з п. 2 яких вони є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.
Відповідно до зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.
Згідно з п. 41 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.
У ході судового розгляду позивач не заперечував той факт, що спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за відповідачем. Заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався.
Відповідно до п. 8 зазначених Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком №1 до цих Правил; договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль. Бланки довідок-рахунків є бланками суворого обліку і виготовляються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №283.
Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником і позивачем не укладався, а з огляду на викладене посилання позивача на вказані ним докази, як на підставу набуття права власності на автомобіль є безпідставним, тому що суперечить вищезазначеним вимогам закону.
Що стосується довіреності, виданої на ім’я позивача та іншої особи, то слід зауважити на те, що за своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобов’язується діяти від імені довірителя.
Крім того, на підставі зазначеного доручення позивач не мав права укладати угоду від імені особи, яку він представляє, відносно себе особисто.
Не заслуговують на увагу і вимоги позивача щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля згідно ст. 220 ЦК України, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір купівлі-продажу автомобіля, як уже було зазначено вище, повинен укладатися в письмовій формі, оскільки тягне за собою перереєстрацію власника автомобіля та згідно ст. 210 ЦК України такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Суд може визнати дійсним лише такий договір, який за законом підлягав нотаріальному посвідченню, але сторони уклали його без додержання цієї форми й відбулося повне або часткове виконання договору, а одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення ( ч.2 ст. 220 Ц К України).
Таким чином, застосування ч.2 ст.202 ЦК України можливе лише в разі обов’язкового нотаріального оформлення договору.
Для договору купівлі-продажу автомобіля нотаріальна форма оформлення не вимагається.
Недодержання простої письмової форми правочину, що вимагається законом, не дає право суду визнавати право власності та такий правочин дійсним у зв’язку з фактичним чи частковим виконанням сторонами умов цього правочину.
При таких обставинах позовні вимоги не грунтуються на законі, а тому в позові слід відмовити.
На підставі наведеного, ч.2 ст.220, ст.ст. 206,208, 210 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.57, 169, 212 , 213, 215, Цивільно-процесуального кодексу, суд , -
Р і ш и в :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та виключення майна з опису відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо особи, які брали участь в справі , не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, то вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.С.Головенко