Справа № 11-33/12Головуючий у 1-й інстанції Костів О.З.
Категорія - ч.2 ст. 309 КК Доповідач - Лекан І.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючої Лекан І.Є.
суддів Максимовича Ю.А., Комендата Р.Т.
за участю прокурора Семенця О.А.
засудженої ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 08 лютого 2012 року кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 08 лютого 2011 року.
Даним вироком,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Тернопіль, громадянка України, з середньою освітою, заміжня, не працююча, жителька АДРЕСА_1, раніше судима:
- 03 квітня 2003 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. У відповідності до ст.75 КК України звільнена від відбуття покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки;
- 30 жовтня 2003 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України - на 4 роки позбавлення волі, звільнена 30 грудня 2005 року умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік 10 міс. 29 днів,-
засуджена за ч.2 ст.309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із зали суду.
У вироку зазначено рішення про речові докази і судові витрати.
Згідно вироку суду, ОСОБА_1, яка періодично вживає наркотичні засоби, весною 2009 року, перебуваючи в селах Кременецького району Тернопільської області, знайдені на смітниках головки рослин маку незаконно придбала та зберігаючи їх при собі, громадським транспортом перевезла в м.Тернопіль, де заховала за місцем свого проживання в АДРЕСА_1.
У подальшому, знайдені головки рослин маку ОСОБА_1 у своїй квартирі, подрібнила руками та виготовила макову солому. Після цього, весною 2009 року вона із частини отриманої макової соломи, шляхом переварювання виготовила наркотичний засіб - ацетильований опій, який вживала особисто шляхом внутрівенних ін'єкцій та зберігала для власних потреб без мети збуту, а частину макової соломи помістила у відрізки марлі.
03 жовтня 2009 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, працівниками міліції виявлено та вилучено:
- поліетиленові пакети, в яких знаходились відрізки марлі із вологою подрібненою речовиною рослинного походження коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - маковою соломою, маса якої, в перерахунку на суху речовину, становить 1001.41 грама, що згідно таблиці №1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що перебувають у законному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року, є великим розміром;
- поліетиленові пакети, в яких знаходилась волога подрібнена речовина рослинного походження коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - маковою соломою, маса якої в перерахунку на суху речовину становить 1697.18 грама, що згідно таблиці №1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що перебувають у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року, є великим розміром;
- прозорі пляшки, в яких знаходилась рідина зелено-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - концентратом з макової соломи (екстракційним опієм), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 8.4683 грама.
Згідно ст.ст.2 та 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори»від 22 грудня 2006 року та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, макова солома та екстракційний опій віднесені до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Крім цього, в серпні 2009 року ОСОБА_1, відвідуючи програму замісної підтримуючої терапії, що запроваджена в Тернопільському обласному комунальному наркологічному диспансері, який знаходиться в м.Тернополі по вул.Тролейбусній, 14, біля входу у диспансер, знайшла таблетку «Метадону», яку незаконно придбала та громадським транспортом перевезла за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, з метою подальшого вживання, де зберігала без мети збуту.
У подальшому, ОСОБА_1, знаходячись у своїй квартирі, знайдену нею таблетку «Метадону»подрібнила в порошкоподібну речовину та помістила в замінну чашку.
03 жовтня 2009 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, працівниками міліції виявлено та вилучено: керамічну чашку, в якій заходиться порошкоподібна речовина білого кольору, яка містить «Метадон», який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса «Метадону»становить 0.0666 гр.
Згідно ст.ст.2 та 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори»від 22 грудня 2006 року та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, «Метадон»віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду від 08 лютого 2011 року стосовно неї скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, а в доповненнях просить пом’якшити призначене їй покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка просить пом’якшити їй покарання, застосувавши ст. 69 КК України, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція засудженої до задоволення не підлягає з наступних міркувань.
У відповідності до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Таких порушень цього закону, які б були істотними та потягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновки про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів суд зробив на підставі ретельно досліджених в судовому засіданні і детально викладених у вироку доказів.
Обґрунтовуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 309 КК України, суд першої інстанції правильно вказав на послідовні покази засудженої під час допиту її в якості обвинуваченої, в судовому засіданні, де вона повністю визнала свою вину та детально описала обставини, за яких вона придбавала, перевозила, виготовляла та зберігала без мети збуту наркотичні засоби ( а.с. 192-194, 322).
Окрім того, показання засудженої, що підтверджують її винність у вчиненні даних злочинів, об’єктивно стверджуються іншими доказами по справі. Зокрема, показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були запрошені працівниками міліції в якості понятих при проведенні обшуку в квартирі АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_1, в її присутності, які засвідчили факт виявлення та вилучення ряду речей, які, як пояснила ОСОБА_1, являються наркотичними засобами, належать їй особисто і зберігала їх для власного користування, оскільки періодично вживає наркотичні засоби (а.с. 166-169, 170-173).
Показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є працівниками міліції та проводили обшук в квартирі ОСОБА_1, при якому виявили ряд речей, на які ОСОБА_1 вказала, що дані речі являються наркотичними засобами, належать особисто їй та зберігала для власного користування, оскільки періодично вживає їх ( а.с. 162-165, 178-181, 174-177, 158-161).
Вина засудженої підтвердилась висновками проведених по справі судово-хімічних експертиз, протоколів огляду речових доказів вилучених під час обшуку наркотичних засобів у ОСОБА_1. Цим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку і поклав в основу обвинувального висновку.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстав для сумніву в правильності оцінки зібраних досудовим слідством та досліджених судом першої інстанції доказів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.2 ст. 309 КК України, в колегії суддів немає. Обґрунтованих доводів з цього приводу не наведено і в апеляційній скарзі засудженої.
Покарання обране судом першої інстанції засудженій ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням ступеня тяжкості вчинених нею злочинів і даних щодо її особи.
Так, суд взяв до уваги, що ОСОБА_1 раніше судима, визнала вину, щиро розкаялась, сприяла органам досудового слідства в розкритті злочину. Також, суд врахував позитивну характеристику, поганий стан її здоров’я, тому призначив їй мінімальне покарання, передбачене в санкції ч.2 ст. 309 КК України. Таке покарання за своїм видом та строком, на думку колегії суддів, є достатнім та необхідним для виправлення засудженої та запобігання вчинення нею нових злочинів, а тому підстав для застосування ст. 69 КК України і призначення більш м’якого покарання, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів, —
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 08 лютого 2011 року щодо неї - без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.Є. Лекан