Справа № 33-20/12Головуючий у 1-й інстанції  Ломакін В.Є.

Категорія -  ч.1 ст. 130 КУпАПДоповідач - Лекан І.Є.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 лютого 2012 р. Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Лекан І.Є.:

за участю ОСОБА_1,

розглянувши адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_1  на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04 січня 2012 року,

встановила:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 04 січня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України і накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно даної постанови ОСОБА_1 11 листопада 2011 року близько 08 год. 35 хв. керував транспортним засобом марки “АЗЛК 2140”, д.н.з. НОМЕР_1 по автодорозі Доменово-Ковель-Чернівці-Теребляче 339 км, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. На вимогу працівника міліції правопорушник ОСОБА_1 пройшов в установленому порядку медичний огляд за допомогою “Драгер” алкотест № 6810 для визначення стану алкогольного сп’яніння, показник якого після проведення тесту 2,19 % проміле алкоголю, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04.01.2012 року змінити в частині накладення стягнення та застосувати до нього інше стягнення не пов’язане з позбавленням права керування транспортними засобами, посилаючись на те, що є водієм у філії “Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця” і його заробіток є джерелом доходу сім’ї, тому втративши роботу залишиться без засобів до існування. Вказує, що визнає свою вину, щиро розкаюється. Крім того, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскільки пропустив його з поважних причин.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника, який просить застосувати до нього стягнення у виді штрафу, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами та самим апелянтом не оскаржується. Крім того, скаржник визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1, всупереч ст. 33 КпАП України, суддею не враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом’якшують відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_1 визнав свою вину та щиро розкаявся, вперше притягується до адміністративної відповідальності, працює водієм філії “Великоберезовицька дорожня експлуатаційна дільниця” та його заробіток є єдиним джерелом доходу.

Крім того вважаю, що апелянту слід поновити строк на апеляційне оскарження, так як період оскарження припав на святкові дні, в зв’язку з чим, оскаржувану постанову він отримав з пропуском строку.

За таких обставин, вважаю, що постанову судді в частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КпАП України слід змінити, пом’якшивши накладене на нього адміністративне стягнення, змінивши на штраф.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КпАП України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 04 січня 2012 року в частині накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 змінити.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КпАП України у виді штрафу в розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень.

В решті постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 04 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.Є. Лекан