ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2006 р. Справа № 3/272/04-нр
Позивач Дочірнє підприємство електричних мереж ВАТ “Атомсервіс” Миколаївська обл.,м.Южноукраїнськ, Комунальна зона,12-А
Відповідач Державне підприємство “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП
“Южноукраїнська АЕС” м.Южноукранськ, Промзона
Суддя ДУБОВА Т.М.
ПРИСУТНІ:
Від позивача - пред. Слєсаренко І.В. дов.1-21/1421 від 01.11.2004р.
Від відповідача - ю/к Берестовенко О.М. дов.2124 від 20.07.2006р.
Експерт - Корсаков В.П. посвідчення від 09.10.2006р.
СУТЬ СПОРУ: Про стягнення суми 311198,08грн. неоплаченої електроенергії на підставі договору № 1.21-04/2 від 28.03.2002р. згідно рахунків № 5/01 від 31.01.03р., № 5/02 від 28.02.03р., №14/04 від 14.04.03р. та акту № 1.21/114 від 11.04.2003р.
Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що позивач сам порушив умови договору та невірно застосував тарифи при нарахуванні спожитої електроенергії. Крім того, позивачем порушені умови, щодо виставлення рахунків на оплату, оскільки спірні рахунки були виставлені ним через досить тривалий час після спливу місяця, за який було здійснено нарахування. Акт перевірки позивача не має юридичної сили оскільки підписаний в односторонньому порядку, тому не може бути належним доказом наявності заборгованості (детальніше викладено т.1 арк.спр.94-95, т.2 арк.спр.5-7 ).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення експерта та представників сторін позивача, суд –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути 311198,08грн. неоплаченої електроенергії, посилаючись на наявність заборгованості за відповідачем за договором №1.21-04/2 від 28.03.2002р. та актом № 1.21/114 від 11.04.2003р.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:
- 28.03.2002р. сторони уклали договір №1.21-04/2 на користування електрич-
ною енергією з додатками до нього (т.1 арк.спр.10-23). Згідно п.2.1, п.4.1 договору позивач зобов’язався відпускати відповідачу електроенергію, а відповідач її оплачувати.
- Відповідно до додатку №8 до договору (т.1 арк.спр.15) сторони узгодили
споживання відповідачем електроенергії для технологічних потреб (ВОС-1, ВОС-2) та для опалення та гарячого водопостачання (ОСГПК). При цьому, у відповідності до п.2 договору, позивач здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території.
Між тим, при нарахуванні вартості спожитої відповідачем електричної енергії у листопаді 2002р. –лютому 2003р., позивачем було помилково застосовано тарифи. Так при нарахуванні використаної електроенергії ВОС-1, ВОС-2, було застосовано тарифи, які використовуються для опалення та гарячого водопостачання, тоді як слід було застосувати тарифи для промислових споживачів. А при нарахуванні вартості електроенергії спожитої ОСГПК, були застосовані тарифи для промислових споживачів, тоді як слід було застосувати на частину ОСГПК (30%) - денний тариф на електроенергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а на частину ОСГПК (70%) - тариф для промислових споживачів.
- На підставі викладеного відповідач листом № 46/2665 від 25.03.2003р.
(т.1 арк.спр.75) відмовився оплатити додаткові рахунки №№17,18 від 29.12.2002р. (т.1арк.спр.60-61), та запропонував позивачу здійснити корегування рахунків №5/01 від 31.01.2003р. та № 5/02 від 28.02.2003р.(т.1 арк.спр.62-63)
- З урахуванням вищезазначеного листа відповідача, представниками позивача було складено акт перевірки №1.21/114 від 11.04.2003р., за результатами якої було вирішено скорегувати виставлені відповідачу рахунки та виставити додатковий рахунок за електроенергію, спожиту за термін з березня 2002р. по березень 2003р.
- Листом № 1-21/470 від 14.04.2003р. (т.1 арк.спр.76) позивач надіслав відповідачу рахунок №14/04 від 14.04.2003р. на оплату донарахованої суми (т.1 арк.спр.64) , який також був повернутий відповідачем без оплати (т.1 арк.спр.77).
Таким чином, розрахована позивачем та несплачена відповідачем загальна заборгованість по трьох рахунках з урахуванням оплати відповідача за весь спірний період складає 311198,08грн., про що свідчить також розрахунок до акту (т.1 арк.спр.25,26).
Враховуючи, заперечення відповідача та в зв’язку з необхідністю спеціальних знань при нарахуванні спірної суми, за клопотанням позивача, ухвалою суду від 03.11.2005р. по справі було призначено економічну експертизу.
Згідно експертного висновку №60 від 24.08.2006р. (т.3 арк.спр. 95-126), станом на час проведення звірки взаємних розрахунків між сторонами з приводу постачання електроенергії на підставі договору № 1.21-04/2 від 28.03.2002р. по оплаті рахунків № 5/01 від 31.01.03р., № 5/02 від 28.02.03р., №14/04 від 14.04.03р., оформленої актом від 24.10.2005р., загальна кредиторська заборгованість відповідача за поставлену електроенергію в періоди та по тарифних групах, визначених вищевказаними рахунками становила 311198,08грн., яка виникла в наслідок недоплати грошових коштів за використану електроенергію
Отже, сума боргу 311198,08грн. донарахована позивачем є документально обґрунтованою згідно до вимог нормативних документів та об’ємів споживання електроенергії .
Відповідно до ст.ст. 42, 43 ГПК України, суд вважає, що висновок судового експерта містить докладний опис проведених досліджень , в результаті яких висновок містить обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання, тому у сукупності з матеріалами справи є належним доказом суми боргу відповідача.
Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до п.4.1 договору відповідач зобов’язався вносити плату за електричну енергію, а також вносити всі інші платежі, згідно з діючим цей розрахунковий період тарифом та податок на додану вартість за діючою в розрахунковому періоді ставкою.
Відповідно до додатку №8 до договору, розрахунки за електроенергію здійснюються згідно Постанов НКРЕ №1186 від 01.12.2000р. та №1289 від 29.12.2000р. Постановою НКРЕ №40 від 11.01.2002р. було запроваджено новий Порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби опалення та гаряче водопостачання.
Згідно п.2.4 договору позивач зобов’язаний при зміні тарифів публікувати нові величини тарифів у засобах масової інформації за 5 днів до їх введення, а відповідач самостійно здійснювати оплату платіжних документів (п.7.2 договору).
При проведенні дослідження експертом перевірялась правильність застосування тарифів по групам, відповідно до вимог нормативних документів та об’ємів спожитої електроенергії. Крім того, позивачем надані докази публікацій, щодо кожного зміненого тарифу за спірний термін (т.1 арк.спр.79-91).
Отже, посилання відповідача на акт перевірки позивача від 11.04.2003р., як на неналежний доказ не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки цей акт фіксує лише факти, викладені у первинних документах бухгалтерського обліку –застосування неналежних тарифів в рахунках позивача.
Крім того, чинне законодавство не містить обмежень строків та права позивача у донарахуванні коштів за надані послуги з енергопостачання.
Ухвалою суду від 04.10.2006р. сторони було зобов’язано надати письмові пояснення з приводу експертного висновку. Між тим, відповідач витребуваних судом пояснень не надав, в судовому засіданні представник відповідача з висновком не погодився, але своїх заперечень належними доказами та нормами права не обґрунтував.
Згідно ст.161, ст.162 ЦК УРСР зобов’язання повинно виконуватись належним чином в установлений трок у відповідності з вимогами закону та договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Станом на час розгляду справи відповідач доказів виконання своїх зобов”язань за договором та оплаті спожитої електроенергії в повному обсязі не надав. Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїх заперечень належним чином не довів.
Враховуючи викладене , позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, судові витрати у т.ч. по оплаті експертизи слід віднести на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України , суд –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Cтягнути з Державного підприємства Національної атомної
енергогенеруючої компанії “Енергоатом” в особі Відособленого підрозділу
“Южноукраїнська АЕС” м.Южноукранськ, Промзона (код 20915546) на
користь Дочірнього підприємства електричних мереж ВАТ “Атомсервіс” Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, Комунальна зона,12-А (код 22432779) суму 311198,08грн. основного боргу, 4105,99грн. держмита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4700,00грн. витрат на проведення експертизи.
Наказ видати позивачу.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Підписане суддею 27.10.2006р.
Суддя Т.М.Дубова