Справа №2-а-414/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Щербина А.С.

Номер провадження 22-а/1890/2442/12 Суддя-доповідач - Семеній

Категорія - 99

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року                                                                                           м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого          -  Семеній Л. І.,

суддів                    -  Левченко  Т. А.,  Кононенко  О. Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області

на постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 12 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,

                                                                  в с т а н о в и л а:

Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 12 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області (далі – Управління).

Зобов’язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 01.01.2009 р., з урахуванням проведених у 2009-2010 роках виплат.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на необґрунтованість ухваленої постанови, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – залишенню без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з наявності порушення прав позивача.

Колегія суддів знаходить висновок суду законним та обґрунтованим.

Позивач має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

У 2009 році дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у 2009 році мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки  іншого розміру  такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив зі змісту ч.2 ст.99 КАС України та того, що з позовом до суду позивач звернувся в межах встановленого законом строку, після того як дізнався про порушення своїх прав і з таким висновком колегія суддів погоджується.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України суб'єкт владних повноважень, здійснюючи свої владні управлінські функції, зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі зміни, після прийняття рішення судом, розміру та порядку виплати пенсій, припинення участі застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, орган влади повинен діяти відповідно до чинного законодавства, не допускаючи за подібних обставин порушень на які звертав увагу суд.

Отже, вирішуючи питання про зобов’язання здійснити перерахунок та виплачувати належні платежі, суд першої інстанції, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205  КАС України, Законом України „Про внесення змін  до розділу ХІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про судоустрій і статус суддів” щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів

                                                                у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Краснопільського районного суду Сумської області від 12 березня 2010 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно: суддя                                                                                Л.І.Семеній