22.02.2012            Справа № 2-3764/11

          № провадження: 2/517/246/2012

                                               Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                     І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          31 січня 2012 року Єнакієвський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді  -  Шульженко Л.Б.

               при секретарі           -  Харибіної Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом ОСОБА_4 до Єнакієвської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення

                                               В С Т А Н О В И В :

                    ОСОБА_1 звернулась до суду і просила встановити факт, що має юридичне значення.

                    Свої вимоги обґрунтовує тим, що після смерті батька ОСОБА_2, який  помер ІНФОРМАЦІЯ_2, залишилась спадщина, квартира АДРЕСА_1, яка зареєстрована за матір»ю ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 і батьком ОСОБА_2  на підставі свідоцтва про приватизацію житлового фонду, за кожним у розмірі Ѕ частині. Батько фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав з матір»ю за однією адресою до дня її смерті і вступив в оперативне управління спадщиною.

                    Після смерті батька вона єдина спадкоємця, в установлений законом строк звернулась з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак оформити правовстановлюючі документи не має можливості, оскільки втрачено свідоцтво про шлюб батьків.

                    Представник Єнакіївської міської ради позов визнав у повному обсязі.

                    Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого висновку.

                    Згідно ст..256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

                    З матеріалів справи вбачається, що батьки позивача ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживали як чоловік і жінка у зареєстрованому шлюбі по день смерті одного з подружжя. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 –ІНФОРМАЦІЯ_1 і в свідоцтві про народження НОМЕР_1, актовий запис 335,  батьком вказаний ОСОБА_2, матір»ю –ОСОБА_3(а.с.19).

                    Факт перебування у шлюбі подружжя підтверджується свідоцтвом №6259 від 27 серпня 1993 року про право власності на спільне (сумісне) житло по 1/2 частині за кожним, виданого відділом приватизації житлового фонду (а.с.9,10-11,12), а також домовою книгою, з якої вбачається, що подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2 були зареєстровані за однією адресою (а.с.10-15).

                    Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_2 постійно і безвиїзно проживали однією сім»єю, виховали доньку. Після смерті жінки ОСОБА_2 залишився в квартирі, вступив в оперативне управління майном.

                    Таким чином позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню у повному обсязі.

                    На підставі наведеного та керуючись ст..10,11,60,212-215,256 ЦПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В :

                    Встановити факт,  що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 були подружжям, проживали у шлюбі до смерті кожного з них.

                    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

                    Суддя: