ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"22" квітня 2008 р. Справа №19/466-А
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Дунаївці
до Ліщинської сільської ради с. Ліщинка Кагарлицького району Київської області
про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя І.В. Розізнана Секретар судового засідання Т.А. Степчук
Представники :
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач в своєму позові просить визнати бездіяльність відповідача з ненадання відповіді на заяву №07/10-350 від 17.10.07р. неправомірною та зобов'язати відповідача надати відповідь на зазначену заяву.
Позивач, не погоджуючись із ухвалою суду від 04.02.08 р. звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою з проханням скасувати вказану ухвалу.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.03.08 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04 лютого 2008 року у справі № 19/466-А.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.03.08 р. призначено судове засідання на 22.04.08 р.
Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Позивач надіслав на адресу суду клопотання про надсилання кореспонденції на адресу позивача від 05.02.08р, про визначення розміру судових витрат від 07.02.08р, про врахування доказів під час прийняття рішення стосовно розподілу судових витрат та визначення розміру судових витрат від 11.02.08р, подані письмові обґрунтування адміністративного позову від 06.02.08р., 08.02.08р., та розрахунок судових витрат, які підлягають компенсації від 03.03.08р, що долучені до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак надіслав на адресу суду клопотання від 16.04.08р. в якому просить розгляд справи проводити без його участі, доповнення до заперечення проти позову та належним чином завірені копії доказів надсилання позивачу відповідей на заяву позивача № 07/10-350 від 17.10.07 р. та оригінали відповідей № 02-13-17 від 25.01.08р. та № 02-13-01 від 14.01.08р.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом приймається до уваги наступне.
Позивач, заявою №07/10-350 від 17.10.07р., звернувся до відповідача із проханням надати відповідь на запитання зазначенні в заяві.
Позивачем надано суду оригінал повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке 22.10.07р. надсилалось позивачем на адресу Ліщинської сільської ради та отримано секретарем сільської ради 24.10.07р.
Відповідач, відповідь позивачу на заяву №07/10-350 від 17.10.07р. надав 14.01.08р, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідних і внутрішніх документів та повторно надіслав відповідь 25.01.08 р. рекомендованим листом, якого позивач отримав 30.01.08р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України “Про інформацію” всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності відповідно п.3 ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про інформацію” задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.
Судом враховується, що відповідь позивачу на заяву № 07/10-350 від 17.10.07 р. була надана відповідачем 14.01.08р. та повторно надіслана 25.01.08р. А тому вимога позивача про зобов'язання відповідача надати відповідь на заяву №07/10-350 віл 17.10.07 р. є неправомірною і такою, що не підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач відповідь на заяву позивача 07/10-350 від 17.10.07 р. надав із порушенням терміну надання письмової інформації, встановленого ст. 33 Закону України “Про інформацію”, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, щодо допущення відповідачем неправомірної бездіяльності, а отже позов в цій частині вимог слід задовольнити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом враховується підтвердженість цих витрат в частині сплати судового збору при зверненні до суду, а тому вони підлягають відшкодуванню.
Щодо витрат на правову допомогу та витрат, що пов'язанні із прибуттям сторін та їх представників до суду господарським судом враховується наступне.
Згідно поданого позивачем розрахунку судових витрат, які підлягають на його думку компенсації, всього на підготовку та звернення до суду, позивач витратив 35 годин і при цьому, зазначив конкретний розрахунок щодо кожної підготовчої дії із кількістю витраченого часу. Для прикладу: на написання клопотань -14 год.; ознайомлення з нормами КАС України -3 год. і т.д. У розрахунку зазначено конкретні суми втрат внаслідок втраченого заробітку, витрат за відрив від звичайних занять, витрат на правову допомогу, витрат пов'язаних із переїздом у іншу місцевість і т.д.
Проте, господарським судом здійснено вибірку із ліцензованої комп'ютерної системи господарського судочинства „Діловодство” і встановлено, що позивачем за період з 22.06.2007 р. по дату прийняття постанови, подано до господарського суду та порушено провадження у 332 адміністративних справах з аналогічним предметом спору до органів місцевого самоврядування Київської та Хмельницької областей, з яких судом 299 справ уже розглянуто, а у 33 триває провадження.
Враховуючи тривалість доби, місяця чи року та кількості судових справ, господарський суд приходить до висновку про невідповідність затраченого часу, а відповідно і понесених втрат, які підлягали би відшкодуванню у відповідності до ст. 94 КАС України. Суд також позбавлений можливості самостійно встановити (вирахувати) такі витрати, оскільки договори про правову допомогу укладено із одним і тим же підприємцем, тому господарський суд приходить до висновку про відмову у відшкодуванні судових витрат у цій частині.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6,7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Приватного підприємця ОСОБА_1м. Дунаївці до Ліщинської сільської ради с. Ліщинка Кагарлицького району Київської області про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Ліщинської сільської ради с. Ліщинка Кагарлицького району Київської області з несвоєчасного надання відповіді на заяву приватного підприємця ОСОБА_1від 17.10.2007 року № 07/10-350 неправомірною.
Стягнути з бюджету Ліщинської сільської ради с. Ліщинка Кагарлицького району Київської області на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Дунаївці (код НОМЕР_1) 3 грн. 40 коп. відшкодування понесених судових витрат.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Розізнана