№0216/201/2012 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої, судді Коломійцевої В.І.
при секретарі Мельник А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС УДАІ м.Вінниці прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови АВ1 №068069 від 03.01.2012 року по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовом до ІДПС УДАІ м. Вінниці ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи його тим, що постановою ІДПС УДАІ м.Вінниці ОСОБА_2 від 03.01.2012р. його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., згідно якої 03.01.2012р. на а/д Стрий-Знам”янка керуючи автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з.336-96НА не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив ст. 122 ч.1 КУпАП.
Постанову вважає незаконною, оскільки він є досвідченим та дисциплінованим водієм і суворо дотримується правил дорожнього руху та є добре обізнаним з вимогою дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», тому 03.01.2012 року керуючи автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з.336-96НА на а/д Стрий-Знам”янка виконав вимоги зазначеного дорожнього знаку. Проте інспектор ДПС ОСОБА_2 не вислуховуючи його пояснення, проігнорувавши вимоги чинного законодавства, як виявилося пізніше, склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу він дізнався 24.02.2012 року після виклику до державної виконавчої служби, а тому не мав можливості вчасно оскаржити дану постанову. Просить суд поновити строк на оскарження даної постанови, скасувати її як незаконну, а справу провадженням закрити.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги за викладених в позовній заяві обставин, вказавши, що не допускав порушень правил дорожнього руху. Крім того, зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення в його присутності інспектор Косогоров Р.В. не складав, а лише записав його анкетні дані. Копію постанови в справі про адміністративне правопорушення він не отримував. Про накладення на нього адміністративного стягнення дізнався лише 24.02.2012 року після виклику до державної виконавчої служби.
Представник відповідача в судове засідання без поважних причин не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся завчасно, про що свідчить судова повістка-виклик (а.с.12) та акт про підтвердження своєчасного повідомлення відповідача про день та час розгляду справи (а.с. 14).
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належних чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012 року на позивача інспектором ДПС УДАІ м.Вінниці прапорщиком міліції ОСОБА_2 було накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. за адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, що підтверджується постановою від 03.01.2012 року серії АВ1 №068069.
Як зазначено в постанові, 03.01.2012 року, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 на автодорозі Стрій-Знам’янка порушив вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач з порушенням вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено»не погодився, вказав, що він виконав вимогу зазначеного дорожнього знаку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано заперечення проти адміністративного позову та доказів, які свідчать, що позивач керуючи автомобілем «ВАЗ 21013», державний номерний знак 336-96НА дійсно порушив вимогу дорожнього 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є недоведеним, а тому постанова серії АВ1 №068069 від 03.01.2012 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Разом з тим, вимога позивача стосовно закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки зазначене питання не відноситься до компетенції місцевого загального суду як адміністративного під час розгляду адміністративних справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 102 КАС пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Позивачу слід поновити строк звернення до суду, оскільки про винесену відносно нього постанову він дізнався лише 24 лютого 2012 року у відділі Державної виконавчої служби, про що свідчить виклик Державної виконавчої служби (а.с. 9).
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 122, 251, 252, 268, 279, 287, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 7-9, 17, 18, 71, 102, 158-163, КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови АВ1 №068069 від 03.01.2012 року по справі про адміністративне правопорушення.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення АВ1 №068069 від 03.01.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення –скасувати.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: