АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого: Фадєєнко А.Ф.,
суддів: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,
при секретарі Мартиновій Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського району електричних мереж на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 травня 2011 року у справі за позовом ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського району електричних мереж до ОСОБА_1, про стягнення збитків,
ВСТАНОВИЛА:
10.06.2008 р. позивач звернувся до суду з позовом (а.с. 3-4), в якому зазначив, що відповідачка не перебуває у договірних відносинах з ВАТ «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в особі Ізмаїльського району електричних мереж.
09.06.2005 р. працівниками позивача було виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, яке виражене у накиді фазного дробу на ВЛ-0,4 кВ для підключення будинку повз приладу обліку, а нульовий дріт електричної проводки заземлений в схованому місці, у зв’язку з чим біло складено відповідний акт.
Посилаючись на те, що правовідносини сторін виникли із правопорушення – делікту, а саме: крадіжки електроенергії, тобто безоблікового споживання, позивач просив суд на підставі ст. 1166 ЦК України стягнути з відповідачки на його користь збитки у розмірі 1205, 72 грн. і судові витрати.
Відповідачка позов не визнала.
Рішенням суду від18.05.2011 р. у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення вимог, стверджуючи, що суд не звернув увагу на те, що в діях відповідачки є склад правопорушення, передбачений ст. 1166 ЦК України, однак суд це не врахував та необґрунтовано відмовив у позові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що самовільне підключення та використання електроенергії здійснено не відповідачкою, а іншою особою, тому вона не може відповідати на підставі ст.1166 ЦК України за шкоду, яка заподіяна іншою особою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об’єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Правовідносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією для населення та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електроенергією для населення згідно із законодавством України.
За правилами ст. 1166 ЦК України відповідальність за заподіяну шкоду настає при сукупності 4 умов:
- шкоди;
- протиправність дій особи, яка заподіяла шкоду;
- причинного зв’язку між шкодою та протиправними діями особи, яка заподіяла шкоду;
- вини.
Таким чином, особа, з якою складений договір про споживання електроенергії, несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником за правилами договірних зобов’язань, а особа, яка заподіяла шкоду – делікт, відповідає за позадоговірними зобов’язаннями при наявності відповідних умов, які беруться у сукупності.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 є власником ? частини АДРЕСА_1
Власником іншої ? частини цього будинку був ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 86, 30).
У зазначеному будинку, який руйнується, з 2002 року, зі згоди ОСОБА_1, безоплатно проживала сім’я ОСОБА_3 на умовах підтримання будинку у належному стані. За ствердженням відповідачки, ці умови не виконувались, і з лютого 2007 року сім’я ОСОБА_3 у НОМЕР_1 не мешкає.
Обставини, пов’язані з проживанням сім’ї ОСОБА_3 у будинку НОМЕР_1, у складі 4-х осіб, підтверджені доказами, які є у матеріалах справи, в тому числі довідкою Суворовської селищної ради № 1819 від 14.03.2006 р. (а.с. 44).
ОСОБА_1 з 1981 року мешкає у відомчому будинку АДРЕСА_2, з нею з 01.01.1984 р. укладений договір оренди жилого приміщення (а.с. 67-68).
У судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що саме ОСОБА_1, 09.06.2005 р., у період проживання у АДРЕСА_1 інших осіб, підключила цей будинок повз приладу обліку і самовільно споживала електроенергію.
Тому, не перебуваючи у договірних відносинах з позивачем і, не будучи абонентом енергопостачальної компанії, відповідачка не може відповідати за деліктну шкоду на підставі ст. 1166 ЦК України, як заявлено у позові, при відсутності 4-х обов’язкових умов: шкоди; протиправності дій особи, яка заподіяла шкоду; причинного зв’язку між шкодою та протиправними діями особи, яка заподіяла шкоду; вини.
В діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, визначений зазначеною статтею Цивільного Кодексу України.
Тому висновки суду відповідають доказам, які є у справі і закону – ст. 1166 ЦК України.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що власник будинку повинен відповідати за дії інших осіб незалежно від того, чи мешкає власник у зазначеному будинку.
За правилами ст. 1166 ЦК України, яка регулює позадоговірні зобов’язання, що виникають із делікту, відповідає особа, яка заподіяла шкоду, при умовах, що її дії є протиправними, винними і знаходяться у причинному зв’язку зі шкодою.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1. п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Ізмаїльського району електричних мереж – відхилити, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді