Справа № 1-69/2008р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня  2008 року                                                                              м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

у складі : головуючого - судді Соколова В.О.,

з участю: секретаря   -  Сілантьєвої Л.А.,

                 прокурора - Цвігуна Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, мешканцяАДРЕСА_2,  українця, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

- 07.10.2003 року Ленінським районним судом АДРЕСА_1 за ст. 185 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі. 11.09.2006 року постановою Староміського районного суду АДРЕСА_1  звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 7 місяців,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1, 15 серпня 2007 року, в період часу з 23.00 год. до 24.00 год., маючи намір на таємне викрадення чужого майна, через вікно проник до підсобного приміщення домоволодінняОСОБА_2  АДРЕСА_3, звідки таємно викрав запчастини до автомобіля ГАЗ - 2410 "Волга": карбюратори К126 гм, 3 шт, вартістю 453,02 грн. за одну шт.., на суму 1359,06 грн.; генератор 1631,3701, вартістю 412,27 грн.; стартер СТ230б4 - 581,40 грн.; розподільник запалювання - 146,65 грн.; механічні домкрати, 2 шт. -  на суму 111,34 грн.; редуктор заднього моста - 481,76 грн., що належатьОСОБА_3, спричинивши останньому матеріального збитку на загальну суму 3092,48 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину за ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю, суду пояснив, що станом на серпень 2007 року проживав сам в домоволодінні померлої бабки, за адресоюАДРЕСА_2. Через межу городу знаходилося домоволодіння  громадянинаОСОБА_2 АДРЕСА_3. Так як підсудний не працював, а батько знаходився в АДРЕСА_4, немаючи грошей на проживання, приблизно після 23.00 год. ночі 15 серпня 2007 року, таємно зайшов на подвір'я домоволодіння АДРЕСА_3, знаючи, що там проживає чоловік похилого віку, який ніколи в ночі не виходить на двір, через вікно проник в підсобне приміщення розташоване біля домоволодіння, звідки викрав різні автозапчастини, які наступного ранку здав на металобрухт в районі міського парку. Отримані гроші в сумі 50 грн. витратив на іжу. Підсудний визнав об'єм і вартість викраденого. В скоєному розкаюється. Просив суворо не карати. Цивільний позов на суму 3000 грн. визнав в повномі обсязі. Пояснив, що знав про відповідальність за порушення підписки про невиїзд, однак віднісся до цього безвідповідально і неповідомивши правоохоронні органи виїхав з мАДРЕСА_2 до місця проживання батька вАДРЕСА_4, де і був затриманий працівниками міліції.  

            З показів потерпілого ОСОБА_3, оголошених в судовому засіданні, так як останній не з'явився в судове засідання з поважних причин, (згідно письмової заяви працює в м. Києві) встановлено, що він працює в м. Києві, його сім'я проживає в м. Могилів-Подільському. За адресою АДРЕСА_3 проживає його тесть ОСОБА_2. В підсобному приміщенні біля домоволодіння якого потерпілий зберігав запчастини до автомобіля ГАЗ-2410 та  будівельний метал - уголки, прути. В грудні 2007 року приїхавши з м. Києва у відпустку, вирішив відремонтувати автомобіль, але в підсобному приміщенні домоволодінняОСОБА_2 запчастин не було. Після розмови з тестем потерпілий прийшов до висновку, що були викрадені: генератор, стартер, розподільник запалювання, 3 карбюратора, 2 механічні домкрата, редуктор заднього моста. Шкода завдана злочином відшкодована не була. Заявив і підтримав цивільний позов на суму 3000 грн..

  Підсудний ОСОБА_1 та інші учасники судового розгляду погоджуються з недоцільністю дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.  Підсудний, та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин. ОСОБА_1 добровільно погоджується на застосування судом під час подальшого розгляду справи ст. 299 КПК України, пояснив, що йому зрозумілі наслідки застосування даної норми закону. Суд вважає за недоцільне досліджувати докази відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

            Крім визнання вини підсудним, показів потерпілого оголошених в судовому засіданні, вина ОСОБА_1 в інкриміновано діянні підтверджується: заявою ОСОБА_3 про злочин (а.с.3); протоколом огляду місця події (а.с.4); план-схемою до протоколоу ОМП (а.с.5); висновком товарознавчої експертизи №№ 53,54 від 10.01.2008 року, згідно яких вартість викрадених запчастин становить 3092,48 грн. (а.с.32-44), та іншими матеріалами кримінальної справи.

            З врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що дії  ОСОБА_1 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України -  таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з кваліфікуючими ознаками - крадіжка поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вироком Ленінського районного суду АДРЕСА_1 від 07.10.2003 року  засуджений за ст. 185 ч. 4 КК України до 5 років позбавлення волі. 11.09.2006 року постановою Староміського районного суду АДРЕСА_1  звільнений умовно-достроково з не відбутим строком покарання 1 рік 7 місяців. Новий злочин, передбачений ст. 185 ч. 4 КК України скоїв під час умовно-дострокового звільнення. Викладене дає підстави суду при обрані остаточної міри покарання ОСОБА_1 застосувати ст. 71 КК України.

            Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного - по місцю проживання характеризується посередньо, обставини справи - скоїв новий злочин під час умовно-дострокового звільнення, не знаходячи обтяжуючих вину обстави, і вважає, що його виправлення можливо в умовах ізоляції від суспільства.

Враховуючи пом'якшуючі вину обставини - вину визнав, розкаявся, як на досудовому слідстві так і в суді давав правдиві покази, чим сприяв розкриттю злочину, суд вважає доцільним обрати столярову мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.

Цивільний позов потерпіого ОСОБА_3 на суму 3000 грн. суд задовільняє в повному обсязі, так як в судовому засіданні встановлено, що шкода потерпілому заподіяна злочинними діями підсудного.

Визнавши винним ОСОБА_1 суд стягує з нього на користь держави судові витрати в сумі 4462, 12 грн. за проведення товарознавчих досліджень та експертиз по кримінальній справі.

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ПРИСУДИВ :

            Визнати винним ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України і обрати йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

            На підставі ст. 71 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_1 обрати шляхом часткового приєднання до обраного покарання невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду АДРЕСА_1 від 07.10.2003 року за ст. 185 ч. 4 КК України у виді  4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.

            Строк відбування покарання ОСОБА_1рахувати з 26 квітня 2008 року.

            Запобіжний захід ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - утримання під вартою в залі суду.

            Цивільний позов задовільнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3000 грн..

            Стягнути зОСОБА_4на користь держави судові витрати в сумі 4462 грн. 12 коп. за проведення експертиз по справі.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 днів. Засудженому ОСОБА_1в той же строк з дня отримання копії вироку.

            Суддя :